Сторінками історії

«Я люблю Україну, я Київ люблю,

і люблю я дніпровські пороги,

та найбільше я люблю в запорізькім краю

моє рідне містечко – Пологи!» (А.Кулик)

 

Історія Пологівського району

1923 – 1933 роки

Важливим етапом у розвитку Пологівського краю стало 7 березня 1923 року – згідно з Постановою ВУЦВКу  у складі Бердянського округу був створений Пологський район. 23 березня утворений Пологський районний виконавчий комітет, першим головою якого став Федір Кирилович Шутько. Одночасно з адміністративним реформуванням району відбувається становлення і його народного господарства. Створюються перші сільгоспартілі, ТСОЗи:

1924 рік – с.Басань,  с/г артіль «Свобода»;

1924 рік – с.Федорівка, комуни «Іскра», «Червоний стяг», «Червоний серп»;

1926 рік – с.Кінські Роздори, с/г артіль «Незаможник»;

1926 рік – с.Федорівка, комуна «Могуча Україна»;

1929 рік – виникають перші колгоспи: «Соціалістичний агроном» (с.Басань), «Сигнал» ім.Папаніна (с.Пологи) «Революційна хвиля» (с.Тарасівка), « Зоря» (с.Решетилівка) та інші. Водночас на території  району розвивалась промисловість. У 1924 році геологами Харківського тресту «Союзкаолін» проводиться розвідка покладів каоліну і визначені запаси каоліну близько 7 млн. тонн. І вже в 1929 році Приазовське рудоуправління перейшло на промисловий видобуток відкритим способом.

У 1928 році Пологи стали селищем міського типу і водночас були перейменовані в Чубарівку на честь видатного земляка – голови українського уряду – Власа Яковича Чубаря.

Кінець 20-х початок 30-х років ознаменувався активним розвитком промисловості.

У 1929 році починає свою діяльність Магедівський хлібоприймальний пункт, працює Новокарлівська паперова фабрика, яка почала діяти ще з 1913 року.

Згідно з постановою Ради Праці і Оборони СРСР від 5 червня 1929 року «Про організацію машино-тракторних станцій» в Пологах була створена машино-тракторна станція, яку очолив Л.Д.Денисов.

Виникали в Пологах і різні промислові артілі: «10 років Жовтневої революції» (випуск цегли), «19 років РККА» (швейне виробництво), артіль інвалідів «Шлях до соціалізму» (хлібопекарня, цех безалкогольних напоїв, швейна і взуттєва майстерні, кондитерський цех).

Значною подією стало заснування в районі у 1930 р. власної друкарні і початок випуску  районної газети «Колективні лани» (керівники Є.Бондаревич, С.М.Фінкін, М.М.Черкасов).

З 1931 року почало діяти ремісниче училище (в подальшому СПТУ-13). У селищі працювали дві семирічні та три початкові школи.

У 1932 році в Пологах відкрито СШ№ 75 Сталінської залізниці. Працювала залізнична лікарня на 5 ліжок, дитяча консультація. Діяв ветеринарний пункт.

У 1930 р. селище Чубарівка (Пологи) стало районним центром.

У 1933 році до Чубарівського району передано с.Новокарлівку, яка на той час входила до Оріхівського району.

1933 – 1943 роки

Тяжким випробуванням у житті сіл району стали неврожайні посушливі 1932-33 роки. Беззубий монстр голоду, який крокував по Україні, збираючи кістлявими руками мільйони знесилених жертв, не оминув і наш район. Згідно з даними книг реєстрації цивільного стану про смерть по Пологівському району за період 1932-33 років померло 2034 особи.  Але невідомо скільки цих смертей викликав саме голод, а скільки викликано природними факторами.

У цей період, в роки тоталітаризму, паралельно зі спорудженням Дніпрогесу, колективізацією велася війна з власним народом.

На Україні в 30-х – 50-х роках було засуджено і репресовано у позасудовому порядку, за звинуваченням у політичних злочинах мільйони осіб. Коса сталінських репресій не оминула й мешканців нашого району. Ось лише кілька прикладів, узятих з книги «Реабілітовані історією» (Запорізька обл.):

«Машина репресій набирала обертів і не давала збоїв. У контрреволюційній діяльності було звинувачено О.Є. Калітенка, 1886 р.н., уродженця села Кінських Роздорів, водовоза. Арештований 23 вересня 1937 року Трійкою УНКВС по Дніпропетровській області, 29 вересня того ж року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 5 жовтня 1937 року у місті Дніпропетровську. Реабілітований у 1990 році. За контрреволюційну агітацію був розстріляний вантажник паливного  складу залізничної станції Пологи Павло Данилович Бровко. Вирок виконано 2 січня 1938 року у Дніпропетровську. На 10 років позбавлення волі був засуджений колгоспник колгоспу ім. Калініна в селі Кінських Роздорах «за антирадянську агітацію». З таким же звинуваченням був розстріляний у січні 1938 року Іван Петрович Савченко, бджоляр колгоспу «Комунар». На 8 років позбавлення волі був засуджений Євген Якимович Дробовський, слюсар паровозного депо залізничної станції ім. В.Я.Чубаря. Звинувачення – «контрреволюційна агітація». За «шкідницьку роботу в колгоспі» засуджений до розстрілу колгоспник колгоспу «Нове життя» в селі Шевченка Сергій Микитович Дуйко. Вирок виконано 1 вересня 1937 року в Запоріжжі. В Григорівці на честь постраждалих було встановлено пам’ятник з датами 1933-1953 р.р., які загинули від голоду та постраждали від політичних репресій у ті часи.

У липні 1933 році була заснована Федорівська МТС, першим директором якої був П.С.Мудрик. При МТС працювали курси трактористів. У відбудові села велику роль відіграла Тарасівська МТС, яка була створена у 1934 році. Першим її керівником був В.Т.Лисенко. У селі Кінських Роздорах МТС була заснована в 1934 році, її очолив А.Ф.Троян. 20 травня 1934 року Постановою ВУЦВК центр Чубарівського (Пологівської) району було перенесено до с.Гуляйполя. А у лютому 1935 р. центром району знову стала Чубарівка. У грудні 1938 року селище міського типу Чубарівка віднесено до категорії  міст районного підпорядкування і водночас повернуто стару назву – Пологи.

1943 -1953 роки

Пам’ятають і шанують пологівці Володимира Гурійовича Денисенка (с.Новофедоровка),

героя Радянського Союзу з липня 1944 р.; Михайла Олексійовича Навроцького (с.Чапаєвка), героя Радянського Союзу з березня 1942 р.; Луку Степановича Мережка (с.К.Роздори), героя Радянського Союзу з березня 1945 р.; Івана Антоновича Тернавського (с.Чубарівка), героя Радянського Союзу з вересня 1944 р.; Івана Івановича Чеберка (м.Пологи), героя Радянського Союзу з червня 1945 р.; Якова Яковича Швачка (м.Пологи), героя Радянського Союзу з січня 1944 р.

За мужність і героїзм, проявлені у боротьбі з ворогом 6630 пологівців нагороджені бойовими орденами та медалями. У роки ВВВ ворожими військами було зруйновано залізничний вузол, який відновив свою діяльність у 1943 році і станція Пологи прийняла перший потяг. Відновили свою роботу Приазовське рудоуправління, завод «Коагулянт», заклади освіти і медицини, установи і організації.

З цього часу (1943 р.) розпочав свою роботу Пологівський райпромкомбінат, який, переживши кілька реорганізацій, став називатися «Пологівське ГРП – завод Іскра» ЗАТ ЗАЗ».

Одночасно з відбудовою району пологівці брали активну участі у відбудові Дніпрогесу. За допомогу у його відродженні Пологівському району, переможцю серед 20-ти районів області, було вручено перехідний Червоний прапор обкому КП (б)У та обкому ЯКСМЗ.

У 1947 році колектив Федорівської МТС зайняв одне з перших місць у Всесоюзному Соціалістичному змаганні і Постановою колегії Міністерства сільського господарства СРСР і ВЦРПС був нагороджений Червоним прапором і грошовою премією в розмірі 20 тисяч гривень.

Колгоспи району неодноразово брали участь у виставках досягнень народного господарства. Далеко за межами району стали відомі прізвища працівників с/г з колгоспу «Шлях до комунізму»: ланкової Зінаїди Солохи, доярок Марії Демченко, Ольги Бородавки, Любові Жукової, телятниці Ганни Солохи та багатьох інших. Розвиток економіки району вимагав дедалі більшої кількості спеціалістів.

За 1944р. – 1953 р. на залізничному вузлі було підготовлено близько 3 тисяч машиністів паровозів. Паровозний машиніст Я.Д.Гороховський і очолювана ним комсомольська бригада перевезли 108 тисяч тонн вантажів і зекономили більше 2 тисяч тонн пального. Він завоював першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні.

У 1951 році до Дня залізничника 117 робітників і службовців вузла були нагороджені орденами і медалями.

У 1949 році в Пологах було відкрито міську лікарню. У 1953 році лікарня вже мала 115 ліжок. У її створенні і розширенні велика заслуга належить хірургу, завідуючому районним здороввідділом Гаврилу Спиридоновичу Кропивці. В Пологах у 1950 році діяв протитуберкульозний диспансер санепідемстанції. У місті діяли 8 шкіл, дитячі садки.

 

1953 – 1963 роки

Продовжувало розвиватися сільське господарство району. Стрімко зросло виробництво зерна, збільшилося виробництво продуктів тваринництва.

Якщо в 1953 році з кожного гектара збирали в середньому 12,2 ц/га зернових, то у 1960 році врожай з гектара збільшився майже вдвічі. На 30% зросла кількість великої рогатої худоби, вдвічі зросло виробництво молока. Відома ланка Пелагеї Гонтар («Шлях до комунізму») зібрала небувалий врожай кукурудзи – 109 центнерів з гектара. Колгосп «Шлях до комунізму» тричі (1954 р., 1956 р., 1957 р.) був нагороджений дипломами Головного комітету Всесоюзної сільськогосподарської виставки, був нагороджений двома легковими та двома вантажними автомобілями.

У 1956 році були утворені пересувна механізована колона № 125 та міжгосподарська будівельна організація. У 1959 році був створений Пологівський «Міжколгоспшляхбуд». У розвитку залізничного транспорту (1959 р.) за трудові досягнення удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці Іван Якович Вононін. До речі, перший у районі Герой. Героєм Соціалістичної Праці цього ж року став і інший пологівський залізничник – Петро Корнійович Тоцький, який починав свій трудовий шлях трактористом в Пологівській МТС.

У це десятиріччя почалася реконструкція центру міста, його благоустрій. З 1955 року почалося будівництво багатоповерхових будинків.

У 1961 році на базі промартілі «10 років Жовтня» був відкритий завод будматеріалів. У 1965 році райпобуткомбінат був перетворений в металоштампувальний завод. Незабаром його колектив налагодив випуск алюмінієвого штампувальною посуду 20-ти найменувань. У 1962 році

на базі артілі інвалідів та райхарчкомбінату створений завод продтоварів. Значним підприємством став маслозавод. У 1958 році тут було змонтовано потокову лінію з виробництва масла і сиру.

З року в рік поліпшувалася справа з охороною здоров’я населення.

У 1959 році було повністю здано в експлуатацію залізничне лікарське містечко; корпус на 120 ліжок, двоповерхова поліклініка на 16 кабінетів, аптека, котельня, приміщення кухні. Були відкриті фельдшерські пункти в паровозному і вагонному депо, СПТУ-13, кімната матері та дитини на ст. Пологи.

З 1953 року міську лікарню очолив Петро Терентійович Кравченко, талановитий хірург, учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Бойового Червоного Прапора.

У червні 1957 року згідно з наказом №359 Запорізького обласного відділу охорони здоров’я міську лікарню перейменували в районну, а її головним лікарем призначили того ж П.Т.Кравченка. У 1955 році свої двері для учнів міста відчинила середня школа № 4.

1963 – 1973 роки

Бурхливий розвиток у Пологах був у 60-ті – 70-ті роки. Поштовхом до цього стало віднесення Поліг до міст обласного підпорядкування. Це сталося 1 січня 1963 року, коли відбувся поділ на сільськогосподарські і промислові виробничі парткоми КПУ з центром у Пологах.

З 1 січня 1965 року Пологи знову були повернені до міст районного підпорядкування, але зроблений поштовх мав свої наслідки.

Розпочалося будівництво олійноекстраційного заводу, комбінату хлібопродуктів, міжнародної лісомеліоративної станції, міжколгоспного комбікормового заводу. Переробкою сільськогосподарської продукції став займатися збудований у 1967 році Пологівський консервний завод. Одним з кращих у районі та області на той час був колгосп «Шлях до комунізму». У 1966 році урожай зернових склав 23,2 ц/га, одержано 590240 карбованців прибутку. У 1970 році прибуток склав 1552000 карбованців. Колгосп був неодноразовим учасником виставок ВДНГ, де завжди займав призові місця. За досягнуті успіхи у виробництві зерна і продуктів тваринництва більше 20 колгоспників були нагороджені високими урядовими нагородами, 22 роки очолював господарство Никон Павлович Галюк. За багаторічну самовіддану працю і значний внесок у розвиток сільського господарства району в 1966 році Н.П.Галюк був удостоєний звання Герой Соціалістичної Праці.

У 1973 році сім’я нагороджених поповнилася ще одним Героєм – ним став кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, «Знак Пошани» – механізатор цього ж колгоспу Іван Трохимович Логвиненко.

Із року в рік поліпшувалися справи з охорони здоров’я. У місті працювали лікарні: районна і залізнична, дві поліклініки, чотири жіночі і дитячі консультації, пологовий будинок, станція швидкої допомоги, медпункти на підприємствах. У кожному селі діяли лікарні та ФАПи.

За багаторічну сумлінну працю лікаря-хірурга Гаврила Спиридоновича Кропивка було нагороджено орденом Леніна.

У 1965 році завершилося будівництво двоповерхової поліклініки. У 1967 році було збудовано п’ятиповерховий корпус центральної районної лікарні, в якому розмістилися хірургічне, реанімаційне, кардіологічне, гінекологічне, пологове та лор відділення, що значно поліпшило медичне обслуговування населення району. П.Т.Кравченко, який очолював районну лікарню, налагоджував медичне обслуговування у Кінських Роздорах, Чапаєвці, Тарасівці. Він особисто зробив понад 30 тисяч операцій. У 1967 році йому було присвоєно звання Заслуженого лікаря України.

Високий рівень медичного обслуговування забезпечували лікарі та медичний персонал: С.І.Кисіль, М.І.Терентьєв, А.М.Галузіна, І.П.Доля, П.Ф.Степаненко, М.А.Шевченко, А.М.Узунов, Г.А.Сокол, Т.М.Чеберко, Н.Ф.Гугля, В.С.Торшина, М.А.Супрун та багато інших.

У 1970 році в Пологах відбулася значна подія: розпочав свою діяльність районний краєзнавчий музей. Його засновником став Олег Васильович Чудновський. За 38 років свого існування музей відвідало майже 120 тисяч чоловік.

 

1973 – 1983 р.р.

У соціально економічному розвитку району в 70-80 роки були досягнуті значні здобутки.

У 1974 році розпочав свою діяльність один з найбільших у Європі – олійноекстракційний завод із переробки насіння соняшника та сої. На спорудження цього велетня держава асигнувала 24 млн. карбованців У його будівництві брали участь сотні підприємств колишнього СРСР. Проектна потужність – переробка 1080 тонн соняшника за добу. Директором заводу був призначений Станіслав Гвідонович Багінський.

Філіалом Запорізького абразивного комбінату стало підприємство «Прогрес». Його будівництво було розпочате у 1978 році. Першими збудованими об’єктами стали гуртожиток «Абразивник», адміністративно –побутовий корпус, будівля гаража.

У 1982 році був зданий в експлуатацію перший стоквартирний будинок.

В 1976 році в Пологах було створене районне міжколгоспне об’єднання «Птахопром» з виробництва на промисловій основі пташиного м’яса та товарних яєць. У 1980 році об’єднання мало 60 тисяч курей-несушок і виробило 10 млн. штук яєць.

В 1979 році в Пологах був зданий в експлуатацію елеватор ємністю 77 тис. тонн зерна.

Одним з найбільших господарств у той час був колгосп «Аврора», за яким було закріплено близько 6000 гектарів угідь. Колгосп спеціалізувався на відгодівлі великої рогатої худоби. На фермах колгоспу утримувалась 6560 голів великої рогатої худоби. У 1980 році від кожної корови надоїли по 3650 кг. молока. За видатні досягнення у праці багатьох передовиків було відзначено урядовими нагородами. Орденом Леніна нагороджені голова колгоспу І.І Таран, доярка М.М.Боговин, телятниця Є.В.Щерба. Орденом Жовтневої Революції були відзначені оператор з відгодівлі М.М.Каїра і водій К.М.Довбня. Орденом Трудового Червоного Прапора – пташниця О.І.Сова, механізатор М.Г.Ротко. Батьківщина високо оцінила працю механізатора колгоспу «Україна», депутата верховної ради СРСР по Запорізькому виборчому округу №46 Віктора Трифоновича Куриленка. Намолот на його комбайні «Колос» перевищував 10000 центнерів. У 1981 році за досягнення високих показників на жнивах 10 п’ятирічки В.Т.Куриленку було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Значного розвитку досягла освіта. На 1983 рік в районі діяли 10 середніх, 14 восьмирічних, 4 початкових школи, в яких навчалося близько 7 тисяч учнів. Звання заслуженного вчителя України було присвоєно вчителю початкової школи села Григорівки  М.І.Варваровій, вчителю Пологовської СШ№2 К.В.Сніжко. Відмінниками народної освіти стали вчителі Л.К.Арістархова, Л.Ф.Герасименко, Т.Г.Снігир, П.Т.Толочко, М.Р.Александрова, Б.М.Макаренко та інші.

Продовжував випускати помічників машиністів, слюсарів з ремонту, провідників один з найстаріших учбових закладів – ПТУ-13, який станом на 1980 рік підготував 15 тисяч спеціалістів залізничного транспорту.

Значний внесок у цю справу зробили Ф.П.Нудьга, Г.А.Беленко, почесний залізничник В.І.Козак, С.О.Тоцький.

У 1975 році було відкрито СПТУ-30, де почали готувати кадри для олійноекстраційного заводу та підприємств харчової промисловості.

1983 – 1993 роки

У районі з початком дії Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» було реформовано 18 господарств. У процесі реорганізації КСП зареєстровано 30 агроформувань.

Виконком районної ради народних депутатів приділив значну вагу розвитку малих підприємств, що сприяло швидкому насиченню ринку товарами і послугами, зміцненню економічної бази місцевих Рад.

Однією з перших комерційних структур району стало ТОВ «Омега», засноване у жовтні 1991 року. Основними видами діяльності «Омеги» стали реалізація сільгосппродукції і забезпечення господарств матеріально-технічними ресурсами. У районі були створені малі підприємства «Конка», «Надія», «Союз», «Прогрес», «Агроінформ».

У березні 1993 року механізатору колгоспу «Комунар» Олексію Карповичу Павелку було вручено Державну премію СРСР.

У 1993 році почало свою виробничу діяльність ТОВ «Дніпрокераміка». Передбачалося відкриття малих підприємств на Приазовському рудоуправлінні, заводі «Коагулянт» тощо. У 1994 році ТОВ «Дніпрокераміка» налагодило випуск високоякісної сантехніки і почало роботу з організації ринків збуту як на Україні, так і за її межами. Щорічно випускалося близько 50 тисяч одиниць продукції.

У квітні 1991 року був створений Пологівський районний центр зайнятості. Очолив його В.В.Сліпченко.

У березні 1992 року було створене Пологівське міжрайонне відділення управління СБУ в Запорізькій області.

Контрольно-ревізійний відділ в Пологівському районі був створений у вересні 1993 року. КРВ забезпечує контроль за використанням підприємствами і установами коштів бюджетного збереження державного майна, ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Очолює цей відділ В.В.Пустовойтенко.

1993 – 2003 роки

Пологівський район відсвяткував 10 річницю незалежності України. На цей час в районі було завершено організаційний етап формування сільськогосподарських підприємств на приватній основі. Реалізація Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» створила принципово нову ситуацію в селах району.

Розпочався другий етап реформування, основною метою якого було створення каналів реалізації сільгосппродукції, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами.

Хліборобами району в 2001 році було зібрано 120 тисяч тонн зерна. З кожним роком зростала чисельність суб’єктів підприємницької діяльності. В районі налічувалось 59 фермерських господарств, 162 малих підприємств, 676 підприємців.

Завершено будівництво газопроводу до мікрорайону Поліг-5, переведено котельню на газове опалення. Проводилися роботи з газифікації мікрорайонів Поліг-5, вул. Східної, Дружби, Чернишевського. Було відкрито і розпочато експлуатацію цеху для ремонту вагонів Пологівського вагонного депо.

Введено в дію новий цех з виробництва коагулянтів на ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт». Розпочато випуск високоактивного коагулянту, якому присвоєно торгову марку «Полвак».

Відновлено роботу цеху Чапаєвського заводу будматеріалів з виробництва цегли для промислового та індивідуального будівництва.

Постійно розвивалося ЗАТ «Пологівський олійноекстраційний завод», удосконалювалися технології виробництва, освоювалися нові робочі місця. Почався випуск майонезу кількох сортів.

ЗАТ «Мінерал» включене до списку підприємств, які працювали в умовах експерименту в гірничо-металургійній галузі. В результаті цього експерименту було створено нову дільницю формувальних пісків та нові робочі місця.

У ВАТ «Пологівське АТП – 12337» впроваджували нові технології енергозабезпечення. Завдяки переводу автотранспорту на газ працівники АТП змогли подолати кризу на підприємстві та відновити рух пасажирського транспорту.

Промисловими підприємствами району за перше півріччя 2004 року вироблено промислової продукції на суму 78 мільйонів гривень.

Підприємствами району вироблено товарів народного споживання на суму 48,8  мільйонів гривень. За результатами роботи, у 2000 році 86% підприємств були прибутковими.

19 квітня 1996 року розпочало свою діяльність відділення Державного казначейства у Пологівському районі під керівництвом О.В.Дриги.

У 1997 році почала діяти Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція. Першим її керівником була Л.А.Личката.

12 серпня 1997 року було засноване товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна». Директор – В.А.Чепіжко. Основна діяльність товариства – переробка сільгосппродукції, воно об’єднує високопродуктивну олійницю та млин.

У грудні 1998 року було створене Пологівське районне управління юстиції, його очолив О.М.Гайдар.

З червня 1999 року розпочало свою діяльність Пологівське відділення ЗОД АППБ «Аваль». Його начальником була призначена І.Д.Блажко.

У грудні 2000 року вийшов з друку громадський тижневик «Нова газета». Засновником та видавцем стало ТОВ «Агентство ІНЮСТ». Шеф-редактор тижневика В.В.Бабич.

16 серпня 2001 року, відзначаючи заслуги громадян, підприємств, установ і організацій, їхнійо значний внесок у соціально-економічний і культурний розвиток Пологівського району, державне будівництво, запровадження нових форм господарювання, благодійну та громадську діяльність Пологівська районна рада 23 скликання прийняла рішення №10 «Про запровадження районної Дошки пошани».

У 1993 році звання «Народний» присвоєно Тарасівському чоловічому фольклорному ансамблю «Жайвір».

У лютому 1994 року була створена районна організація Союзу ветеранів війни в Афганістані. Очолює цю організацію учасник бойових дій в Афганістані, орденоносець – підполковник М.П.Малиш.

 

2003 – 2008 роки

У 2003 році трудящі Пологівського району урочисто відсвяткували 80-річчя утворення та 60-річчя визволення району від німецько-фашистських загарбників. ТОВ «Дніпрокераміка» за підсумками обласного конкурсу втретє присвоєно звання «Кращий роботодавець року». Воно визначене переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України – 2003» в номінації «Промислові товари».

На сесії обласної ради А.І.Чеберку було вручено Почесну грамоту Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом».

Такими ж грамотами були нагороджені голова Пологівської районної ради П.І.Журавльов та керівник агрофірми «Зоря» М.В.Лось.

З нагоди дня залізничника (4 листопада 2004 р.) ветеран депо, машиніст О.В.Парфьоненко удостоєний звання «Почесний залізничник», машиніст О.В.Ротко нагороджений медаллю «Кращий працівник залізничного транспорту України».

А у 2005 році в локомотивному депо відкрито музей підприємства, ініціатором створення якого був С.О.Боговин, голова ради ветеранів локомотивного депо. Цього ж року колектив Пологівського локомотивного депо відзначив 100-літній ювілей.

Пологівський олійноекстракційний завод (2004 р.) взяв участь у виставці «Продукти України». Завод отримав 3 золоті медалі та знак «Кращий виробник року». Почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» присвоєно технічному директору ОЕЗу В.Л.Остроушку.

1 жовтня 2004 року ЗАТ «Мінерал» відзначає своє 75-річчя. Орденом «За заслуги» ІІІ ступеню було нагороджено голову правління ЗАТ  Г.Г.Хачкарджі, водія О.М.Данилова, начальника відділу В.П.Преображенського.

А 10 листопада 2007  року прийнято рішення про зміну назви підприємства ЗАТ «Мінерал» на ЗАТ «Гірничодобувна компанія «Мінерал».

За вагомий внесок у розвиток лісового господарства пам’ятним знаком «Відмінник лісового господарства України» нагороджений у 2007 році керівник  Пологівського лісомисливського господарства В.І.Носик.

У Пологах почало діяти ТОВ «Телерадіокомпанія «Славія». У серпні 2006 року вийшов перший номер газети «Районка». Засновник та видавець  – ТОВ ТРК «Славія». Редактором призначена Л.Фесенко, директором – Л.Сова.

За останні три роки в районі встановлено 5 меморіальних дошок, присвячених нашим видатним землякам, які зробили вагомий внесок у розвиток і розбудову рідного краю.

У 2006 році встановлена меморіальна дошка лікарю С.І.Кисіль, кавалеру Ордена Леніна, головному лікарю Чапаєвської дільничної лікарні. Перейменована вулиця Деповська на вулицю О.С.Сацького і встановлена меморіальна дошка на будинку, в якому народився і жив відомий кіносценарист, драматург і прозаїк О.С.Сацький.

У червні 2007 року на будівлі центральної районної лікарні встановлена меморіальна дошка заслуженому лікарю України, хірургу П.Т.Кравченку.

У серпні цього ж року на будівлі залізничного вокзалу відкрита меморіальна дошка Є.В.Чистову, начальнику станції Пологи.

В день 100-літнього ювілею з дня народження була відкрита меморіальна дошка І.Я.Вороніну, першому Герою Соціалістичної Праці, котельнику локомотивного депо ст.Пологи. Пологівський район займає площу 1,34 тис.км2, чисельність населення (на 1.01.2008 р.) – 44,4 тис.осіб. Кількість міського населення – 20,5 тис.осіб, сільського населення – 23,9 тис.осіб. Всього в районі близько 250 об’єктів торгівлі:  200 магазинів, 36 кіосків і павільйонів, близько 70 барів, кафе та їдалень, більше 30 пунктів, де надають різноманітні побутові послуги.

У березні 2008 р. трудящі району урочисто відсвяткували ювілейну дату – 85-річчя утворення району.

 

ВІХИ ІСТОРІЇ

У 1923 році в Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, спрямована на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, спрощення і здешевлення радянського апарату.

На підставі постанови ВУ ЦВК від 7 березня 1923 року замість 102 повітів створювались 53 округи, а замість 1989 волостей – 706 районів. Це був перший етап переходу до нового адміністративно-територіального поділу країни. Від старого поділу залишались ще губернії. Згідно з цією постановою з 6 повітів колишньої Запорізької губернії у складі Катеринославської губернії утворились три округи: Бердянський, Запорізький, Мелітопольський. Створений Пологський район увійшов до складу Бердянського округу.

23 березня 1923 року було утворено Пологський районний виконавчий комітет, першим головою якого став Федір Кирилович Шутько.

У 1925 році із зміцненням округів і районів постановою ВУ ЦВКу від 3 червня губернії були скасовані. Була ліквідована Катеринославська губернія. Цією ж постановою був ліквідований і Бердянський округ. При цьому Пологський район приєднувався до Запорізького округу. Був розформований Петропавлівський район з віднесенням частини сільрад до Пологського району Запорізького округу, а частини до Великотокмацького району Мелітопольського округу.

У 1928 році Пологи стали селищем міського типу і водночас були перейменовані в Чубарівку на честь видатного земляка.

Для максимального зміцнення району, як основної адміністративної ланки, 2 вересня 1930 року ВУ ЦВК видав постанову «Про ліквідацію округів та перехід на двоступеневу систему управління». З цього часу і до створення областей райони безпосередньо підпорядковувались центру.

У 1933 р. до Чубарівського району було передано с. Новокарлівку, яка на той час входила до Оріхівського району.

На кінець 1933 року в районі налічувалось 62 населених пункти.

20 травня 1934 року центр Чубарівського району перенесено до с. Гуляйполя, а 17 лютого 1935 року знову повернули до Чубарівки.

У грудні 1938 року селище міського типу Чубарівка віднесено до категорії міст районного підпорядкування і водночас повернуто стару назву – Пологи. За даними перепису 1939 р. в райцентрі мешкали 15 тис. 262 чол.

10 січня 1939 року на підставі Указу Президії Верховної ради СРСР була створена Запорізька область, до якої увійшов і Пологський район.

З 1929 року в районі почало працювати перше промислове підприємство – Приазовське рудоуправління ( нині ВАТ «Гірничодобувна компанія «Мінерал»).

У 1945 році в Пологах введено в дію хімічний завод «Коагулянт».

Цього ж року першим у районі Героєм Радянського Союзу став пологівець О.Т.Осипенко, командир батареї гаубичного артилерійського полку, який брав участь в боях на Курильському перешийку. У роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзку стали: В.Г.Денисенко (с.Новофедорівка), М.О.Навроцький (с. Чапаєвка), Я.Я.Швачко (м. Пологи), Л. С. Мережко (с. Кінські Роздори), І.А. Тернавський ( с.Чубарівка), І.І.Чеберко ( м. Пологи).

На фронтах Великої Вітчизняної воювали 10500 жителів Пологівського району, 6630 із них нагороджені орденами і медалями.

Близько 8 тис. осіб було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Більше 5 тис. пологівців , на жаль, не повернулись до рідної домівки.

Районний центр Пологи звільнений від німецько-фашистських загарбників 17 вересня 1943 року військами 2-ї гвардійської і 5-ї ударної армії Південного фронту.

З 14 по 20 вересня 1943 року тривало визволення населених пунктів району від німецько-фашистських загарбників. Під час звільнення Пологівського району загинуло 2509 радянських воїнів.

У січні 1945 року на відбудову зруйнованого Дніпрогесу виїхало 1650 пологівців, а район став переможцем у змаганні за відродження гідроелектростанції і був нагороджений перехідним Червоним Прапором обкому КП (б) У та обласного комітету комсомолу. У 1943 році відкрився райпромкомбінат (Пологівське ГРП – завод «Іскра»ЗАТ ЗАЗ»), у грудні цього ж року почав працювати місцевий молокозавод. У 1945 році економічний потенціал міста досяг довоєнного рівня.

50-70 роки ознаменувалися піднесенням промисловості району та стрімким зростанням сільськогосподарського виробництва.

За трудові досягнення удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці пологівці: П.К.Тоцький – залізничник (1959 рік), І.Я.Воронін – залізничник (1959 рік), Н.П.Галюк – голова колгоспу «Шлях до комунізму»  (1966 рік), І.Т. Логвиненко – механізатор колгоспу «Шлях до комунізму»(1973 рік), В.Т.Куриленко – механізатор колгоспу «Україна» (1981 рік).

За вагомий особистий внесок та значні досягнення у праці 31 пологівцю присвоєне почесне звання «Заслужений».

30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з укрупненням сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь Пологський і Гуляйпільський район були об’єднані в один Пологський – у складі м. Гуляйполя, селищ міського типу Шевченкове друге, сільрад Пологського і Гуляйпільського районів.

У 1963 році с. Ново-Григорівка, яке входило до Чернігівського району, було приєднане до Пологського району й перейменоване у с. Григорівку.

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 року було уточнено найменування Пологівського району, він став називатися Пологівським.

У 1969 році була споруджена міжрайонна лісомеліоративна станція. 1973 року здано в експлуатацію міжколгоспний комбікормовий завод.

У 1971 році видав першу продукцію один з найбільших в Європі Пологівський олійноекстракційний завод, який на сучасному етапі є одним із провідних підприємств країни у харчовій галузі.

У 1976 році почалося будівництво комбінату хлібопродуктів. У 1985 році споруджується філія Запорізького абразивного комбінату.

У листопаді 1993 року став до ладу вітчизняний лідер виробництва сантехнічної кераміки – СП “Дніпрокераміка” (нині ТОВ “Дніпрокераміка”). У 2000 році введено в експлуатацію перший пусковий комплекс цеху сірчанокислого алюмінію ВАТ “Пологівський завод “Коагулянт”.

У 2003 році чисельність населення району дорівнювала 48 тисяч осіб: кількість міського населення – 22,2 тис. осіб; сільського населення – 25,8 тис. осіб.

За останні роки відбулися кардинальні зміни у відносинах власності на землю, у складі землекористувачів, запроваджена плата за користування землею, набули розвитку орендні та земельні відносини, створюються передумови для формування ринку землі.

В районі зареєстровано 22 господарські товариства, діяли 154 селянсько-фермерських агроформувань.

До складу району входять 38 населених пунктів: місто Пологи і 37 сіл.

Чисельність населення (на 1 січня 2007 року) – 44,4 тис. осіб: кількість міського населення –20,5 тис. осіб; сільського населення – 23,9 тис. осіб.

Місцеве самоврядування в районі представлене 14 радами: районна, міська, 12 сільських.

 

Матеріал підготував В.М.Новіков, ст. науковий співробітник
Пологівського районного краєзнавчого музею.
Вересень 2008 року.