14 Липня 2015 542  0 

Профіль Запорізької області Аналітично-описова частина до стратегії розвитку Запорізької області


 

 

ВСТУП

Край Запорізький – це сама історія.

Тут насправді переймаєшся духом нестримного Дніпра, солодким повітрям козацької вольниці, повагою до стійкості вікових дубів-велетнів.

Ця земля народжувала героїв, чиї подвиги оспівувалися у піснях та легендах.

 

Запорізька область сьогодні – це не тільки самобутня історична перлина України, колиска першої у світі демократичної республіки, заснованої запорізькими козаками, але й один з головних центрів розвитку економічного, технологічного й інтелектуального потенціалу України.

Запорізька область – регіон невичерпаних можливостей за людським, економічним, науковим потенціалом.

Це дає усі підстави бути впевненими, що наша область і на далі буде джерелом подальшої розбудови усіх сфер життя незалежної України.

 

  

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

1.1. Геграфічне розміщення

Запорізька область займає вигідне      економіко-географічне положення. Вона розташована на півдні Східноєвропейської рівнини й межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями.

В межах обласного центру – міста Запоріжжя – розташований острів Хортиця – місце історичної Запорозької вольниці.

Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Уздовж узбережжя простягаються численні довгі вузькі піщані коси, намиті морем. Найбільші з них Федотова, Обитічна, Бердянська.

Північно-західна частина території області лежить на Придніпровській низовині (висота 30-100 метрів). Поверхня – рівнина слаборозчленована, із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Східна частина області зайнята Приазовською височиною з яружно-балковим та останцевим рельєфом (висота до 324 метрів) і глибокими долинами. Південь області зайнятий Причорноморською низовиною (висота 20-100 м).

Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5 % території України. Протяжність з півночі на південь становить 208 км, зі сходу на захід – 235 км.

Відстань від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізничним сполученням – 715 км, шосейними дорогами – 618 км.

На території області протікає 109 річок, з них 78 – протяжністю понад 10 км. Головна з них р. Дніпро – третя за величиною річка в Європі, яка є найбільшою водною артерією України. До його басейну належать Кінська і Гайчур, до басейну Азовського моря – Молочна, Обитічна, Берда.

Запорізька область розташована в степовій зоні з характерним рівнинним ландшафтом з домінуванням чорноземних ґрунтів (75% площі області), на 10% площі області – солонцюваті каштанові і темно-каштанові грунти (південь і південний захід).  Площа, яку покривають ліси, складає 1,05 тис. км2, або 3,9 % території області.

Запоріжжя є надзвичайно багатим у геологічному розумінні регіоном; тут містяться численні родовища мінеральних та агрегатних ресурсів.

Область багата на поклади рудних корисних копалин, зокрема залізних та марганцевих руд. Промислове значення мають родовища будівельних матеріалів: сірих та червоних гранітів, талько-магнезитів, вогнетривких глин, вапняків, пісковиків. Виявлено родовища бурого вугілля, графітів, каолінів. Є лікувальні грязі та мінеральні води.

Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06 % , апатит – 63,42 %, марганцева руда – 69,1 %, вторинні каоліни – 22,9 %, вогнетривкі глини –
8,6 %.

1.2. Система розселення

Населення Запорізької області на 1 січня 2015 року становило
1765,9 тис. осіб, що становить 4,1 % від населення України, у тому числі міське – 1362,3 тис. осіб (4,6 %), сільське – 403,6 тис. осіб (3,0 %).

Середня щільність населення складає 64,9 осіб на км2.

Система розселення області є досить типовою для регіонів України.

Населення Запорізької області концентрується у містах, відтак значна частина районів має відносно низький рівень урбанізації (районні центри є невеликими містами чи селищами міського типу).

Рівень урбанізації по області 77,1 %, що вищий за середній по Україні (69 %).

Більше 43 % населення області (762,0 тис. чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку області.

 1.3. Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративно-територіальний устрій області в цілому типовий для України – 20 сільських районів,  5 міст обласного значення.

Райони області у своїй більшості близькі за територією, проте суттєво відрізняються за чисельністю населення та щільністю населення.

 

Відомості адміністративно-територіального устрою Запорізької області

(на 1 січня 2015 року)

Найменування району,міста обласного значення Територія району, міськрадитис. км2 Населення району, міськрадитис. осіб Щільність населенняосіб/км2 Населені пункти Ради
всього з них всього з них
міста селища села районні міські селищні сільські
Райони
Бердянський 1,776 25,8 14,5 37 2 35 13 1 1 11
Василівський 1,621 64,6 40,0 38 2 1 35 15 1 2 1 11
Великобілозерський 0,469 8,1 17,3 5 5 6 1 5
Веселівський 1,129 21,9 19,4 30 2 28 14 1 1 12
Вільнянський 1,273 47,8 37,5 108 1 2 105 22 1 1 1 19
Гуляйпільський 1,301 27,3 21,0 58 1 1 56 21 1 1 1 18
Запорізькій 1,436 58,0 40,4 71 10 61 20 1 3 16
К-Дніпровський 1,179 40,7 34,5 18 1 1 16 10 1 1 8
Куйбишевський 1,335 22,7 17,0 40 2 38 16 1 2 13
Мелітопольський 1,787 50,0 28,0 68 11 57 17 1 1 15
Михайлівський 1,067 29,4 27,6 48 2 46 11 1 2 8
Новомиколаївський 0,915 16,3 17,8 70 3 67 15 1 2 12
Оріхівський 1,598 46,6 29,2 60 1 5 54 25 1 1 1 22
Пологівський 1,344 40,9 30,4 38 1 1 36 14 1 1 12
Приазовський 1,947 27,9 14,3 52 3 49 26 1 2 23
Приморський 1,398 30,6 21,9 31 1 4 26 17 1 1 15
Розівський 0,610 9,1 14,9 28 3 25 9 1 1 7
Токмацький 1,443 23,0 15,9 57 1 1 55 14 1 1 12
Чернігівський 1,200 17,4 14,5 41 5 36 13 1 1 11
Якимівський 1,856 34,1 18,4 44 6 38 15 1 2 12
Міста обласного значення
м. Запоріжжя 0,278 762,0 2741,0 1 1 1 1
м. Бердянськ(міська рада) 0,083 118,2 1424,1 4 1 1 2 2 1 1
м. Енергодар 0,064 54,5 851,6 1 1 1 1
м. Мелітополь 0,042 156,5 3726,2 1 1 1 1
м. Токмак 0,032 32,5 1015,6 1 1 1 1
     
РАЗОМ: 27,183 1765,9 64,9 950 14 66 870 319 20 14 22 263

 

Всього в області 14 міст, із них 9 – міста районного значення (Василівка, Вільнянськ, Гуляйполе, Дніпрорудне, Кам’янка-Дніпровська, Молочанськ, Оріхів, Пологи, Приморськ), 66 селищ і 870 сіл.

Найбільш висока щільність населення спостерігається у центральній частині регіону  та усіх містах обласного значення.

У структурі районів виділяються щільно заселені урбанізовані райони центральної частини Запорізької області (Василівський, Вільнянський, Запорізькій,  Кам’янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Оріхівський, Пологівський райони) та малозаселені сільські райони (Бердянський, Великобілозерський, Куйбишевський, Приазовський, Чернігівський і Розівський) віддалено розташовані від великих міст.

Низька щільність населення периферійних районів створює додаткові проблеми регіонального розвитку, пов’язані з обмеженістю трудових ресурсів на цих територіях, розвитку галузей економіки, інфраструктури (водопостачання, газифікація), соціальної сфери в межах району.

2.  ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

2.1.    Клімат

Запорізька область розташована в степовій зоні на півдні України. Клімат області – степовий атлантико-континентальний. Характер атмосферної циркуляції визначається  частою зміною циклонів та антициклонів. Циклони приходять протягом року із заходу, північного та південного заходу та з півдня. Вони приносять з собою морські повітряні маси з Атлантики і Арктики. Вторгнення континентальних повітряних мас із Азії (антициклони) обумовлює  взимку різкі похолодання, а влітку – засуху.

Зима  починається наприкінці листопада – на початку грудня. Вона  помірно-холодна, малосніжна, переважає нестійка погода з чисельними відлигами, після яких відбуваються різкі похолодання. Весна зазвичай наступає в першій декаді березня. Її характерною особливістю є інтенсивне наростання тепла, завдяки цьому весняні процеси розвиваються швидко й весна зазвичай буває короткою. Літо переважно спекотне та сухе. В окремі періоди переміщення холодніших повітряних мас супроводжується  активною грозовою діяльністю, виникають небезпечні метеорологічні явища: сильні зливи, шквали, град. Осінь зазвичай наступає у третій декаді вересня. Для осені характерне повернення тепла на загальному фоні зниження температури та початок заморозків.

На півдні області виділяється приморська кліматична зона, яка охоплює вузьку смугу (в середньому 50 км) від узбережжя Азовського моря до границі розповсюдження морського бризу. В холодний період року Азовського море сприяє послабленню морозів, а влітку – зниженню температури, підвищенню вологості повітря, посиленню вітру.

Середньорічна температура повітря в північній половині області коливається від  +8,2 до +9,4о, у південній – від +9,6 до +10,2о. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) дорівнює + 22о (максимальні  температури  +39-40о ), а найбільш холодного (січня) –  4,1о морозу (мінімальні температури 31-33о морозу). У лютому можливі морози до 27-30о.

Тривалість  безморозного періоду  на більшій частині території області в середньому складає 193 дні, у північно-східних районах області – 164 дні.

Протягом року переважають вітри північного та північно-східного напрямків. Середньорічна швидкість вітру 3 м/с.

Випадіння опадів на території області відрізняється нерівномірністю та значними коливаннями їх кількості, що призводить до нерівномірного зволоження в різні періоди часу (місяці та роки). За рахунок сильних злив більше опадів випадає у теплий період року. Річна кількість опадів в північній половині області – 480-510 мм, у південній – 430-475 мм. Середньорічна відносна вологість повітря становить 71-77%.

2.2. Грунти

  • Більша частина території Запорізької області розташована в південно-східній частині центральної степової зони.
  • За рельєфом поверхня території області являє собою переважно степову рівнину, розкраяну ріками, балками, ярами з невеликим схилом до південно-західної сторони. Посеред приазовської височини піднімаються ізольовані пагорби – кургани.
  • В області, за виключенням крайнього півдня, переважають родючі ґрунти. В північній та північно-східній частинах розповсюджені звичайні мало гумусні чорноземи. Слід відмітити, що вміст гумусу в них збільшується в напрямку сходу. В центральних районах переважають південні не солонцюваті чорноземи, які в напрямку до півночі змінюються від перехідних до звичайних чорноземів. На південь від Мелітополя розповсюджені слабо солонцюваті чорноземи та темно-каштанові слабо солонцюваті ґрунти. Територія області знаходиться в зоні степової рослинності, але у зв’язку з розорюванням степу, цілинна флора (тирса, ковил, типчак та ін..) збереглися лише у вигляді невеликих ділянок на схилах ярів, балок.
  • Ґрунтовий покрив Запорізької області представлений двома генетичними типами: чорноземами і каштановими. Обидва вони утворились в результаті дернового процесу ґрунтоутворення під степною трав’янистою рослинністю в умовах недостатньої кількості опадів. Крім того, на каштановий тип накладена дія солонцевого процесу ґрунтоутворення. Цим двом типам ґрунтів належить провідне місце в землеробському потенціалі області.
  • Зміна зональних ґрунтів на території області відбувається з північного сходу та південний захід. В цьому напрямку збільшується вміст рухомого фосфору, що пов’язано, з більш тривалим теплим періодом і більшою сумою активних температур в південних районах і, відповідно кращими умовами для проходження мікробіологічних процесів мінералізації фосфатів. В загальних рисах в цьому напрямку змінюється ступінь забезпеченості ґрунтів обмінним калієм, в всередині типів та підтипів ґрунтів залежить від механічного складу та інших особливостей.

2.3. Природні мінеральні ресурси

Запорізька область – визначний геологічний регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними мінеральними ресурсами. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Займаючи площу 27,2 тис. км2 (4,5 % території України), область спроможна забезпечити державу рудами марганцю, багатими рудами заліза, гірничо-хімічними корисними копалинами, нерудними корисними копалинами для металургії, будівельними корисними копалинами. Відносно загальних запасів мінеральної сировини держави в області знаходиться: пегматитів — 88,06 %, апатитів — 63,42 %, марганцевих руд — 69,1 %, каолінів — 22,9 %, багатих залізних руд — 10 %, вогнетривких глин — 8,6 %.

Згідно із державним балансом запасів в області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 33 знаходиться в експлуатації. Із 20 видів корисних копалин в області розробляється тільки 10: залізна руда, каолін, глина для вогнетривів, пегматит, пісок формувальний, пісок будівельний, камінь облицювальний, камінь будівельний, цегельно-черепична сировина, лікувальні мулові грязі.

Для розробки перспективними видами корисних копалин є руди марганцю, апатит, фтор, графіт, скляна сировина (пісок кварцовий) та інше.

2.4. Водні ресурси

  • Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища з об’ємами води в них відповідно 18,2 і 3,3 км3, 3 середніх, 133 малих річок та водотоків (довжиною більше
    10 км), на яких створено 28 водосховищ та 1235 ставків. На півдні Запорізька область омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого у межах області складає більше ніж 300 км. На території Запорізької області розташовані 4 лимани: Білозерський, Утлюкський, Тубальський та Молочний, загальна площа водного дзеркала яких становить 655,5 км2.
  • Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3/рік, стік р. Дніпро – 53,0 км3/рік. Фактична водність малих і середніх річок області у 2014 році відповідала 60,0 % забезпеченості.
  • Експлуатаційні запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, по 13 розвіданих родовищах становлять 109,3 млн.м3/рік (299,5 тис. м3/добу).

2.4.1. Водозабезпеченість територій та регіонів

  • Водозабезпеченість області досить висока і в перерахунку на 1 особу становить 30,01 тис. м3 на рік в основному за рахунок стоку р. Дніпро, водозабезпеченість підземними водами складає усього 0,061 тис. м3 на рік, водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком – 0,24 тис. м3 на рік.
  • Незважаючи, на достатні запаси поверхневих та підземних вод, водні ресурси розподілені в межах території області вкрай нерівномірно.
  • По північно-західній окраїні області протікає головна водна артерія – ріка Дніпро. Загальна довжина р. Дніпро в межах області складає 167,5 км.
  • Ріка Дніпро є головним джерелом питного водопостачання міст Запо-ріжжя, Бердянськ, Вільнянськ, населених пунктів Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів та ряду населених пунктів південних районів області. Крім того, з р. Дніпро здійснюється забір води для забезпечення виробничих потреб великих промислових підприємств, зокрема ВАТ «Запоріжсталь», ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»,      ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом».
  • Вся територія області розділена генеральною лінією водорозділу, яка йде із сходу на захід, на два водозбірні басейни – р. Дніпро і Північного Приазов’я.
  • До північної групи водотоків рік Придніпров’я відносяться притоки річки Вовчої (р. Гайчур та р. Верхня Терса,) р. Конка, р. Янчекрак, р. Карачекрак, р. Велика Білозерка та інші – всього 25 річок.
  • До південної групи річок Приазов’я відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші – всього 40 річок.
  • Малi та середнi рiчки областi мають незначне народногосподарське значення. Води їх, головним чином повеневi, затриманi у водосховищах та ставках використовуються в більшій частини для риборозведення, технiчного водопостачання, зрошення та реакреацiї. За природними показниками мінералізації та вмістом хімічних сполук вода малих та середніх річок області не придатна для питного водопостачання.
  • Запаси підземних прісних вод, придатних для питного водопостачання. територіально розподілені нерівномірно.
  • Розвиток народногосподарського комплексу на фоні надзвичайно неравномірного розподілу водних ресурсів спричинив гостру проблему питного і промислового водозабезпечення, покриття їх дефіциту вирішується за рахунок перекидання стоку р. Дніпро магістральними каналами та водогонами.

2.4.2. Підземні води

  • Підземні води широко використовуються в народному господарстві Запорізької області і є важливим резервом для забезпечення економічного та соціального розвитку. В умовах незначних ресурсів придатних для питного водопостачання поверхневих вод вивчення підземної гідросфери на території Запорізької області має важливе загальнодержавне значення.
  • На 01.01.2015 експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані та затверджені ДКЗ СРСР, Укр. ТКЗ, ДКЗ України по 13 РПВ (34 ДРПВ) у кількості 299,5 тис.м3/добу. Найбільше розвідано і затверджено запасів підземних вод у Мелітопольському (60,0 тис.м3/добу) і Кам’янсько-Дніпровському районі (70,5 тис.м3/добу), в інших районах їх величина змінюється від 5,4 тис.м3/добу до 39,9 тис.м3/добу. Дев’ять районів з двадцяти, у межах Українського басейну, не мають експлуатаційних запасів.
  • Кількість попередньо розвіданих (прийняті НТР та такі, що пройшли попередню експертизу ДКЗ України) ЕЗПВ станом на 01.01.2014 по 10 РПВ
    (14 ДРПВ) становить 561,6 тис. м3/добу. У Кам’янсько-Дніпровському районі кількість попередньо розвіданих ЕЗПВ становить 483,0 тис.м3/добу (86,0 %).
  • Відсоток водовідбору з ПРПВ коливається від 0,9 % (Токмацький район) до 42,15 % (Бердянський район), у Вільнянському й Запорізькому районах водовідбір перевищує ПРПВ на 0,81 тис. м3/добу. Відсоток освоєння експлуатаційних запасів змінюється від 2,0 % (Приазовський, Куйбишевський та Розівський райони) до 60,0 % (Бердянський і Кам’янсько-Дніпровський райони).
  • Таким чином, в Запорізькій області спостерігається значна територіальна нерівномірність запасів і забезпеченості окремих районів підземними водами.
  • Відсутність підземних та поверхневих вод питної якості або їх розповсюдження на окремих локальних ділянках обумовлює важкі умови господарсько-питного водопостачання населених пунктів, в першу чергу сільських, у Бердянському, Куйбишевському, Приморському та Чернігівському районах. Поліпшення питного водопостачання у даних районах може бути виконано за рахунок пошуків підземних вод питної якості (буріння пошукових свердловин на воду), а також впровадження технологій опріснення води.
  • Залишається гострою проблема водопостачання ряду населених пунктів Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів, де геолого-тектонічна будова обумовила поширення підземних вод тільки у тріщинній зоні кристалічних порід докембрію, яка має низьку водозбагаченість в умовах дуже нерівномірного ступеню тріщинуватості в розрізі та по площі. Незахищеність підземних вод від поверхневого забруднення обумовлює низьку якість підземних вод.
  • На території області нараховується 260 колодязів та
    2246 експлуатаційних водозабірних свердловин, з яких 1172 свердловин знаходяться в робочому стані, 239 – законсервовані, 98 – резервні, 237 – підлягають санітарно-ліквідаційному тампонажу, виявлено 500 безгосподарних свердловин. Крім того, для захисту від підтоплення населених пунктів працює 51 свердловина вертикального дренажу. Протягом 2014 року пробурено
    1 свердловину, виконано ліквідаційний тампонаж 2 свердловин непридатних до подальшої експлуатації, тимчасово законсервовано 44 свердловини.

2.5. Лісові ресурси

  • Ліси області за призначенням і розміщенням виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення.
  • Ліси та лісове господарство області мають певні особливості порівняно з західними областями: відносно низький середній рівень лісистості території області, що має істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу.
  • В області історично сформована ситуація з закріпленням лісів за постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування державним лісогосподарським підприємствам).
  • Ліси області сформовані багатьма видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris), акація (Robinia pseudoacacia L.).
  • Загальна площа земель лісового фонду області складає 76,8 тис. га. Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Площа лісів та інших лісовкритих площ області складає лише 4,37 % (118,844 тис. га).
  • Основними лісоутворюючими породами є акація біла, сосна кримська, дуб звичайний. При загальній площі області 2718 тис. га, лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,96 %, при загальній по Україні – 15,9 %. Всі ліси області виконують переважно природоохоронні функції.

2.6. Рекреаційні ресурси і курортні зони

  • Запорізька область має значні рекреаційно-курортні та туристичні ресурси. Південь області омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області складає біля 350 км.
  • Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Курорт державного значення Бердянськ, місто Приморськ та селище Кирилівка користуються великою популярністю у відпочиваючих, як курортні центри. Всього на Азовському узбережжі та в акваторії р. Дніпро в регіоні функціонує близько 500 оздоровчих закладів, 30 садиб зеленого туризму.
  • У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія.
  • Курортні та рекреаційні території складають майже 15 % площі області.
  • Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам’яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури.
  • Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов’я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства України. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом країни, знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння.
  • Бердянський грязьовий приморський курорт розміщений на південному сході області і територіально об’єднує у собі Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону міста Бердянська, а в перспективі приєднає до себе Луначарські, розташовані на захід від міста Бердянська, і Новопетровські – на схід від міської межі, рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення. Бердянський курорт має сприятливі соціально-економічні передумови, основу яких складає достатньо розвита транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту усіма видами транспорту.
  • Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий приморський курорт розташований на південному заході Запорізької області і територіально об’єднує власне селище Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих.
  • Система розселення у межах курортів носить розосереджений характер. Відсутня система центрів забезпечення, у яких є зосереджені об’єкти культурно-побутового обслуговування, тому в перспективі, найбільш оптимальним, є формування групових систем населених місць із виділенням в них рекреаційних центрів забезпечення.
  • Запорізька область характеризується поєднанням природних умов, ландшафтів і різноманітних рекреаційних ресурсів, які сприяють розвиткові курортно-рекреаційної сфери, що відноситься до Приазовського рекреаційного району в межах Азово-Чорноморського рекреаційного регіону.

2.7.          Історико-культурна спадщина Запоріжжя

У Запорізькій області, мабуть, як ніде в Україні, помітні традиції, які сягають корінням в багату історію краю.

Район дніпровських порогів заселено з часів кам’яного віку. У IV ст. до н.е. на місці Кам’янського городища існувала столиця могутнього Скіфського царства. Згодом на цій землі ходили кочові племена сарматів, гунів, аварів, угрів, печенігів, половців; з ХІІІ ст. оселилися татари. Територія області підпала під владу спочатку золотоординських, а потім кримських ханів.

Природно-географічні та історичні умови у XV-XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва – Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах – європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Після включення запорозьких земель до складу Російської імперії та ліквідації Січі на березі Дніпра зростає місто Олександрівськ (сучасне Запоріжжя). Його поява пов’язана з будівництвом Дніпровської укріпленої лінії (системи прикордонних укріплень), яку російський уряд створив для захисту від турецько-татарських нападів, а також з метою встановлення контролю над запорізькими землями.

Запорізька область багата на чисельні пам’ятки – унікальні твори матеріальної і духовної культури, які є вагомою частиною всеукраїнського та всесвітнього культурного надбання. Вивчення, охорона та використання пам’яток є важливим напрямком культурної політики. До державного обліку прийнято 8436 пам’яток історії та культури, з них 6654 – пам’ятки археології, 1725 – історії, 37 – монументального мистецтва; 20 – науки і техніки. До Списку історичних населених місць України включено 6 населених пунктів: Запоріжжя, Бердянськ, Мелітополь, Токмак, Оріхів, Гуляйполе.

На базі комплексів пам’яток, що мають особливу культурну цінність, в області створено 3 історико-культурних заповідники, з них 2 отримали статус національних – Національний заповідник «Хортиця» і Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила». Крім того, в області діє
25 музейних закладів (23 з них комунальні), в тому числі музеї 2-х національних заповідників. В них зберігається 410,6 тис. предметів основного фонду. Щороку ці заклади відвідують близько 600 тис.осіб, проводиться понад
12 тис. екскурсій і 300 виставок.

Варто відвідати

Національний заповідник «Хортиця» – візитна картка Запорізького краю. Щороку заповідник відвідує близько 200 тис. організованих туристів, для яких проводиться майже 5 тис. екскурсій. На території заповідника функціонує Музей історії запорозького козацтва, Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ», реставраційний павільйон суден козацької доби та часів російсько-турецької війни. Для всіх бажаючих зануритись в атмосферу козацтва працює кінний театр «Запорозькі козаки», група історичної реконструкції «Січові козаки» під керівництвом Ю. Капішинського.

Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила» –  унікальна пам’ятка природи та історії, своєрідний письмовий архів прадавніх епох, що являє собою гору периметром майже 3 км та висотою близько 12 м. В ході багаторічних вивчень тут відкрито майже 60 гротів та печер зі стародавніми петрогліфами. На території заповідника зустрічається близько 3 тисяч різноманітних зображень, вік яких сягає від 10 до 14 тисяч років.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» – справжнє диво містобудування, аналогів високоякісного мурування стін якого, за свідченням фахівців, не має ані в Україні, ані в державах СНД. Музей-заповідник займає будівлі відомого колись у Європі палацово-паркового ансамблю-маєтку генерала Василя Степановича Попова.

Запорізький обласний краєзнавчий музей – найбільший музей у Запорізькій області, колекція якого нараховує понад 110 тисяч музейних предметів. Сучасна музейна експозиція розміщена в 15 залах відділів природи, археології та історії, 6 залах стаціонарних виставок. У виставкових залах музею постійно діють пересувні виставки провідних музеїв України, Росії та інших країн.

Запорізький обласний художній музей – один з наймолодших музеїв України, що має унікальну колекцію з 14 тисяч творів живопису, скульптури, іконопису, графіки та українського народного декоративного мистецтва. Музей репрезентує образотворче мистецтво України та Росії ХІХ-ХХ ст.

Музей техніки Богуслаєва, в просторих залах якого розташувалися експозиції різноманітної техніки. Перший поверх присвячено історії Запорізького моторобудівного заводу. Серед експонатів – унікальні колекції поршневих та реактивних авіаційних двигунів, що випускалися підприємством в різні періоди. На другому поверсі розмістилася вражаюча колекція мотоциклів 30-80-х рр. ХХ ст. Площа перед музеєм демонструє колекцію військової техніки: протитанкові та дивізійні гармати, гаубиці, зенітні установки тощо.

Музей ретро-автомобілів «Фаетон», який нараховує понад 100 одиниць унікальної авто-мото-техніки 20-70-х рр. ХХ ст. У 2013 році музей занесено до Національного реєстру Книги рекордів України як найбільший музей техніки в Україні. Експозиція музею включає рідкісні автомобілі довоєнних часів та часів ІІ Світової війни, американські автомобілі, що постачалися до СРСР за ленд-лізом, післявоєнну техніку, американські та європейські авто, вітчизняні авто різних періодів. На території закладу можна також побачити мототехніку, велосипеди та радянські дитячі автомобілі. Родзинкою музею є виїзд техніки на запорізькі вулиці раз на рік.

Музей історії зброї, експозиція якого (4 тис. одиниць) відображає майже всі етапи становлення сучасних людських цивілізацій. Основною темою експозиції є історія виникнення і розвитку зброї. Величезна колекція музею включає в себе найрізноманітніші експонати – починаючи зі зброї кам’яної доби до автоматів другої світової війни.

3. ДЕМОГРАФІЯ

3.1. Чисельність населення

  • Демографічна ситуація в Запорізькій області протягом останніх 10 років характеризується тенденцією до поступового скорочення чисельності населення, особливо в сільській місцевості.
  • За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність наявного населення Запорізької області становила 1929,2 тис. осіб. Максимум – 2094,8 тис. осіб зафіксовано на початок 1995 року.
  • Чисельність наявного населення області на 01.01.2015 становила 1765,9 тис. осіб, з них 1362,3 тис. осіб (77,1 %) проживало в міських поселеннях та 403,6, тис. осіб (22,9 %) – у сільській місцевості. Загалом з моменту Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність населення Запорізького краю зменшилася на 163,3 тис. осіб (8,5 %), у тому числі на 96 тис. осіб зменшилось міське населення, на 67,3 тис. осіб – сільське.
  • Зменшення кількості жителів зареєстровано в усіх містах і районах області, крім м. Енергодара, де відбувся природний приріст (3,7 особи на 1000 наявного населення).

3.2. Природний приріст населення

  • В області спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення показників народжуваності.
  • Так, у 2014 році порівняно з 2005 роком рівень народжуваності зріс з 8,5 до 10,6 осіб на 1000 жителів. При цьому цей показник збільшився у міських поселеннях від 8,4 до 10,2 осіб на 1000 жителів, у сільській місцевості – від
    8,7 до 11,7 осіб на 1000 жителів.
  • Одночасно спостерігалося деяке зменшення рівня смертності: з
    16,5 померлих у розрахунку на 1000 осіб наявного населення в 2005 році до 15,7 у 2014 році.
  • Головними причинами, які суттєво впливають на стан здоров’я людей та рівень смертності населення області залишаються: хвороби системи кровообігу (66,2 %), новоутворення (16,2 %), зовнішні причини смерті (6,7 %), хвороби органів травлення (3,1 %). Ситуація щодо причин смертності по районах (містах) відповідає загальнообласним тенденціям.

3.3. Міграція населення

  • Міграція населення є наступним чинником формування чисельності населення. Так, у 2014 році міграційне скорочення відбулося за рахунок зовнішньої міграції і склало 847 осіб, з них по міських поселеннях – 629 осіб, по сільській місцевості – 218 осіб.
  • У розрахунку на 1000 осіб наявного населення величина міграційного скорочення у 2013 році становила 5,9.
  • Міграційне скорочення у 2014 році зафіксовано у місті: Запоріжжі, Енергодарі, Токмаку та 15 районах області. Поряд з цим на території Бердянської міськради, у м. Мелітополь, та 5 районах області спостерігався міграційний приріст населення.
  • Щодо міждержавної міграції, то до інших держав світу з області у 2014 році за офіційними даними вибуло 938 осіб, прибуло – 1584 особи.

3.4. Розподіл населення за статтю та віком

  • Статево-вікова піраміда населення виглядає відносно симетричною у молодших вікових групах (0-15 років). Слід відмітити розширення діаграми у віковій групі 20-30 років, 50-65 років та у віковій групі 73-79 років, особливо жіночої частини населення. Найбільш помітною диспропорція між чоловічим населенням і жіночим є у віковій групі старше 65 років, де чоловіків майже вдвічі менше, ніж жінок.
  • Статево-вікова піраміда населення області на 01.01.2014 виглядає таким чином.
  • Протягом останніх 10 років в області спостерігалося повільне зростання середньої очікуваної тривалості життя при народженні з 67,87 до 71,63 років. При цьому середня очікувана тривалість життя жінок становила 76,49 років, а чоловіків – 66,46 років.
  • Середній вік населення області становив 41,6 років, зокрема  серед жінок – 44,2 років, серед чоловіків – 38,6 років.

У 2013 році середня очікувана тривалість життя при народженні міського населення становила 72,41 років, сільського – 69,24 років.

  • Статевий склад населення області характеризується стабільною перевагою жінок у його загальній кількості. На кожну 1000 жінок області станом на 01.01.2014 в середньому припадає 840 чоловіків.
  • Питома вага чоловіків та жінок значно коливається в залежності від вікової групи. Так, якщо у вікових групах 0-4, 15-19 та 20-24 років чисельність чоловіків на 01.01.2014 переважала та складала 51,3 % то, починаючи з вікової групи 35-39 років, частка жінок перевищує 50 % і поступово збільшується. Зменшення чисельності населення чоловічої статі відбувається через вищу смертність чоловіків із біологічних (більша вразливість до захворювань) та соціальних причин (перевага важких та небезпечних умов праці, поширення шкідливих звичок, байдуже ставлення до свого здоров’я, тощо).

3.5. Д емографічне навантаження на населення у віці 15-64 років

  • Важливою характеристикою вікової структури населення є показник демографічного навантаження. У міжнародних статистичних спостереженнях розраховується навантаження на осіб віком 15-64 роки.
  • На 01.01.2014 на 1000 осіб відповідного віку в цілому по області припадали 422 особи у віці 0-14 років та 65 років і старшому. У загальному навантаженні питома вага дітей у віці 0-14 років становила 46,4 % (196 осіб), питома вага осіб у віці 65 років і старшому – 53,6 % (226 осіб).

У 2013 році частка населення області у віці 16-59 років становила 59,6 % (700198 осіб); у віці 0-15 років – 13 % (125310 осіб); у віці 60 років і старше – 27,4 % (264049 осіб).

  • Демографічне навантаження на населення
  • у віці 15–64 років по містах і районах області на 01.01.2014
Територія 15-64 роки
загальне наванта-ження у т.ч. особами у віці
0-14 років 65 років і понад
Запорізька область 422 196 226
м. Запоріжжя 395 174 221
м. Бердянськ 440 176 264
м. Енергодар 324 206 118
м. Мелітополь 412 199 213
м. Токмак 460 197 263
райони:
Бердянський 466 208 258
Василівський 459 221 238
Великобілозерський 530 269 261
Веселівський 448 235 213
Вільнянський 460 228 232
Гуляйпільський 500 228 272
Запорізький 461 224 237
К-Дніпровський 496 241 255
Куйбишевський 471 195 276
Мелітопольський 430 238 192
Михайлівський 468 226 242
Новомиколаївський 469 219 250
Оріхівський 467 217 250
Пологівський 450 226 224
Приазовський 479 230 249
Приморський 459 212 247
Розівський 503 210 293
Токмацький 454 209 245
Чернігівський 485 232 253
Якимівський 437 227 210

 

4.  ІНФРАСТРУКТУРА

4.1. Транспортна інфраструктура

Запорізька область має розвинену транспортну систему, до якої входить мережа автомобільних та залізничних шляхів, вокзали та станції, Запорізький міський електротраспорт, Запорізький аеропорт, Запорізький річковий порт та Бердянський морський торговельний порт.

У Запорізькій області перевезення пасажирів та вантажів здійснюється різними видами транспорту.

За 2014 рік підприємствами транспорту перевезено 18,5 млн. т вантажів, що на 3,4 % більше, ніж за 2013 рік. Вантажооборот становив 7342,3 млн. ткм і збільшився на 2,9 %.

 

Вантажооборот підприємств транспорту

(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

 

Динаміка обсягів вантажоперевезень, тис. т

За 2014 рік залізничним транспортом відправлено вантажів на 0,8 % менше, ніж за 2013 рік. Зменшилося відправлення брухту чорних металів на 24,5 %, будівельних матеріалів – на 15,0 %, хімічних і мінеральних добрив – на 5,1 %. Збільшилось відправлення зерна і  продуктів перемолу більш ніж в           2 раза, коксу – на 32,9 %, нафти і нафтопродуктів – на 31,5 %, кам’яного вугілля – на 13,6 %.

Перевезення вантажів водним транспортом у 2014 році збільшилось на  38,4 %. Обсяг оброблених вантажів у морських та річкових портах (причалах) порівняно з  2013 року збільшився на 36,4 %, у тому числі вантажів у внутрішньому сполученні – у 2,3 раза, експортних – на 10,0 %, імпортних та транзитних зменшився на 72,4 % та на 35,5 % відповідно. Загальна кількість оброблених суден збільшилась на 4,0 %, закордонних та інфрахт, навпаки, зменшилась на 0,8 %.

Автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за 2014 рік перевезено 3358,2 тис.т вантажів, що в порівнянні з 2013 роком більше на 20,9 % та виконано вантажооборот в обсязі 672,9 млн.ткм, що на 2,0 % більше ніж у 2013 році.

За 2014 рік авіаційним транспортом перевезено 432,0 т вантажів, що на 12,4 % менше обсягу 2013 року. Вантажооборот авіаційного транспорту склав 764,7 тис.ткм, що менше на 1,5 %.

За  2014 рік послугами  пасажирського  транспорту  скористалися
154,1 млн. пасажирів, що на 4,2 % більше, ніж у  2013 році та виконана пасажирська робота в обсязі 2760,6 млн.пас.км (менше на 29,0 %).

Пасажирооборот підприємств транспорту

(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

 

Динаміка обсягу пасажироперевезень, тис. пас.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 75,8 млн. пасажирів, що на        5,9 % більше, ніж у 2013 році. Перевезення  пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зменшилося на 9,2 % і склало 19,2 млн. пасажирів.

Водним транспортом у 2014 році перевезення пасажирів зменшилось на 5,3 %, пасажирооборот – на 5,6 %.

Перевезення пасажирів авіаційним транспортом зменшилось на  21,2 %  та становило 32,8 тис. пас.

Залізничний транспорт

Основні залізничні вузли Запорізької області: Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ.

До складу Запорізької дирекції залізничних перевезень входять 67 станцій та роз’їздів. На території дирекції розміщені 5 дистанцій колії, дистанція електропостачання, 3 дистанції сигналізації та зв’язку, 2 локомотивних депо, 1 моторвагонне депо, пасажирське депо, 3 вантажних вагонних депо. За об’ємом роботи, що виконує Запорізька дирекція, вона являється позакласною, за характером роботи – транзитно-місцевою. На дирекції для виконання великих обсягів пасажирських та приміських перевезень є 46 станції, що виконують пасажирські операції з продажу квитків, у тому числі окремі будівлі вокзалів на станціях: Запоріжжя-1, Запоріжжя-2, Пологи, Вільнянськ, Бердянськ, Федорівка, Таврійськ, Пришиб.

Схема доріг

Запорізької дирекції залізничних переїздів Придніпровської залізниці

 

 

Експлуатаційна протяжність головних колій у межах Запорізької дирекції залізничних перевезень складає 1146,8 км  (орієнтовно 5 % від протяжності головних Укрзалізниці). Довжина електрифікованих залізничних ліній у межах Запорізької дирекції залізничних перевезень складає – 274 км (3 %). Щільність залізничної мережі  – 42,19 км/тис.км2, що у 1,2 рази вище середнього показника по Україні (36 км/тис.км2). Експлуатаційна довжина двоколійних електрифікованих дільниць в межах Запорізької дирекції залізничних перевезень становить 188,16 км (від ст. Синельникове-1 виключно до
ст. Мелітополь включно).

Автомобільні дороги

Мережа автомобільних доріг загального користування Запорізької області складає 6989,2 км, із них державних 1865,1 км  (міжнародних 392,8 км, національних 103,8 км, регіональних 215,7 км, територіальних 1152,8 км), місцевих 5124,1 км (обласних 2282,2 км, районних 2841,9 км).

Запорізька область є однією із областей України, в якій всі населені пункти сполучені дорогами з твердим покриттям.

Карта автомобільних доріг  Запорізької області

 

Райони з найбільшим забезпеченням автомобільних доріг – Мелітопольський, Бердянський, Вільнянський, Оріхівський, Василівський, Запорізький.

На автомобільних дорогах загального користування знаходиться
392 одиниці мостів та шляхопроводів загальною довжиною  9139 пог.м., в.т. на дорогах державного значення – 180 одиниць довжиною 5046 п.м.

По території Запорізької області проходять дороги державного значення:

– міжнародна автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, яка є частиною міжнародного транспортного коридору Чорноморської економічної співдружності;

– міжнародна автомобільна дорога державного значення М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, яка сполучає Автономну Республіку Крим з північною і центральною частинами України і Росії. Інтенсивність руху на окремих ділянках цієї дороги влітку досягає більше 30 тисяч автомобілів на добу (автомагістраль значно навантажена транзитними, міжобласними, внутрішньообласними транспортними потоками);

– міжнародна автомобільна дорога державного значення М-14-03 обхід міста Мелітополь;

– національна автомобільна дорога державного значення Н-15 Запоріжжя-Донецьк, яка сполучає два економічно активні обласні центри – Запоріжжя та Донецьк;

– регіональна автомобільна дорога Р-37 Енергодар-Василівка-Бердянськ, яка є частково евакуаційною на випадок аварії на Запорізькій АЕС та туристичним маршрутом до курортів Приазов’я – м. Бердянськ та                             м. Приморськ.

Добова інтенсивність  руху транспорту

на окремих ділянках міжнародних автомобільних доріг

Автомобільна дорога Добова інтенсивність  руху транспорту, авт/добу Протяжність дороги, км
Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (М-14) 7370 194,1
Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (М-18) 12140 181,9
обхід міста Мелітополь  (М-14-03) 3500 16,8

Недостатнє фінансування державою дорожньої галузі призводить до скорочення обсягів робіт з будівництва, реконструкції і ремонту доріг.

Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт відіграє важливу роль у забезпеченні вантажних і особливо пасажирських перевезень.

Перевезення пасажирів і вантажів здійснюється автопідприємствами всіх форм власності.

Автобусна маршрутна мережа Запорізької області складається з
246 маршрутів приміського сполучення, 237 маршрутів міжміського внутрішньообласного сполучення, 173 маршрутів міського сполучення , які обслуговують 74 перевізника 2826 транспортними засобами. Пасажирським автобусним сполученням охоплено всі населені пункти згідно з соціальними нормативами.

В області автостанційні послуги надають 28 автостанцій.

 

Повітряний транспорт

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє Запорізький аеропорт.

Аеропорт Запоріжжя належіть до категорії регіональних аеропортів України 2 класу (категорії В). Аеропорт працює у цілодобовому режимі, має три злітно-посадкові смуги, дві з яких облаштовані для зльоту та посадки повітряних суден.

Аеропорт розташований в 15 км від центру міста Запоріжжя, в 250 м від залізничної магістралі Москва-Сімферополь та в 350 м від автостради Запоріжжя – Донецьк, має під’їзду колію до складу ПММ, який розташований в межах аеропорту, що дає можливість на створення великого мультимодального логістичного центру з перевезення та зберігання вантажів з будівництвом вантажного терміналу на базі аеропорту Запоріжжя.

На початку 90-х років Запорізький аеропорт обслуговував до 500 тис. пасажирів на рік. На сьогодні – у 6-8 разів менше. Серед причин – істотна зношеність злітно-посадкової смуги, неможливість забезпечити належну якість обслуговування пасажирів через старий термінал, неповна відповідність певним міжнародним технічним вимогам.

До складу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» входить: аеродром, що містить в собі штучну та ґрунтову злітно-посадкові смуги (ШЗПС та ГЗПС відповідно) обладнані світлосигнальним обладнанням (ССО) та радіотехнічними засобами посадки, руліжні доріжки, перон для стоянки повітряних суден; аеровокзальний комплекс що містить в собі будівлю аеровокзалу та пасажирський термінал  для внутрішніх авіаліній; адміністративні та технологічні будівлі і споруди; комунікації та мережі інфраструктури.

КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» як єдиний технологічний комплекс призначений для авіатранспортного обслуговування авіакомпаній, що виконують перевезення пасажирів, пошти й вантажів а також  спеціальні та рятувальні роботи.

Аеродром, побудований у 1964 році, реконструйовано у 1981 році.

Злітно-посадкова смуга зі штучним покриттям (ШЗПС) має довжину 2500 м, ширину робочої частини 42 м та узбіччя по 9 м кожне, 10 стоянок на пероні. На аеродромі експлуатуються літаки  Ан-22, АН-124, Іл-76, АН-32, АН-24, Як-40, Як-42, Ту-134, Ту-154 та інші, більш легкі, а також їх закордонні аналоги.

 

З метою забезпечення роботи та розвитку КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в області діє міська програма «Забезпечення належної та безперебійної роботи комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя».

Для підвищення рівня культурного обслуговування пасажирів
КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в 2013 році було виконано ремонт місця стоянки повітряних суден № 3, встановлено 3 інтроскопа для огляду багажу пасажирів, встановлено лінію видачі багажу (кільцевий транспортер).

Бердянський аеропорт, як об’єкт транспортної інфраструктури
міста-курорту, має велике значення для його розвитку. Проте, на сьогоднішній день державне підприємство «Аеропорт Бердянськ» перебуває у стані ліквідації.

Водний транспорт

Бердянський морський порт є морськими воротами в Запорізькій області.  Сьогодні Бердянський порт є високомеханізованим транспортним підприємством, до складу якого входять 9 вантажних причалів, з яких 5 використовуються для прийому генеральних вантажів. Довжина причальної лінії – 1507 п. м. Пропускна спроможність порту – 3,2 млн. т  вантажів на рік. Для збереження та накопичення вантажів використовується 110,8 тис.м² складської площі, з неї відкрита – 97,7 тис. м², закрита – 13,1 тис. м².

Порт переробляє різні види вантажів (штучні, навалочні та наливні) та спеціалізується на переробці руди, коксу, вугілля, металобрухту, металовиробів, добрив, глини, піску, феросплавів, бокситів. Потужність порту з переробки вантажів складає 6 млн. тонн/рік.

4.2. Енергопостачання

  • Виробництво електричної енергії
  • Електропостачання Запорізької області здійснюється від атомної, теплової електростанцій та гідроелектростанції, сонячної та вітрової електростанцій, розташованих на території області, зв’язок з якими здійснюється по лініях електропередач напругою 150-330-750 кВ. Енергосистема області з’єднана по магістральним лініям електропередачі з Південною, Донбаською та Кримською енергосистемами.
  • Паливно-енергетичний комплекс Запорізької області представлений:
  • 1) підприємствами генерації: ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (встановлена потужність 6000 МВт; на атомній станції експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн. кВт кожний).
  • В останні роки станція виробляє близько 50 % всієї електроенергії виробленої атомними станціями України, і більше 22 % від загального виробітку електроенергії в країні.
  • ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (встановлена потужність 3600 МВт, на станції експлуатується 3 блоки потужністю 300 МВт, 1 блок – 325 МВт і 3 енергоблоки потужністю 800 МВт).
  • філія Дніпровська ГЕС ПАТ «Укргідроенерго» (встановлена потужність становить 1539,8 МВт, на станції працює 18 гідроагрегатів).
  • Ботієвської вітрової електростанції ТОВ «Винд Пауэр» (встановлена потужність 200 МВт, на станції експлуатується 65 вітрових агрегатів).
  • ТОВ «Токмак Солар Енерджи» ( загальна потужність 10 МВт).
  • Електростанціями області виробляється більше чверті всієї електроенергії, що виробляється в Україні.
  • Виробництво електроенергії підприємствами генерації області становить: у 2010 році – 50,562 млрд. кВт·год, у 2011 році – 49,047 млрд. кВт·год, у 2012 році – 49,45 млрд. кВт·год, у 2013 році – 50,349 млрд. кВт·год, у 2014 році – 48,781 млрд. кВт·год.
  • Виробництво електричної енергії
  • підприємствами генерації Запорізької області, млрд. кВт•год.

 

  • 2) трьома підприємствами, що здійснюють транспортування, постачання електроенергії на території області: ВП «Дніпровська електроенергетична система» ДП НЕК «Укренерго»,
    ВАТ «Запоріжжяобленерго», ДП «Придніпровська залізниця».
  • Дніпровська електроенергетична система, до складу якої входять Запорізькі, Дніпропетровські, Кіровоградські та Криворізькі магістральні електричні мережі.
  • Підприємство здійснює диспетчерське управління єдиної енергетичної системи у Дніпровському регіоні та транспортує електричну енергію по магістральним лініям 330 – 750 кВт від генеруючих джерел до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго».
  • ВАТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з транспортування та постачання електроенергії за регульованим тарифом споживачам Запорізької області, а також отримує електричну енергію від об’єднаної енергосистеми України та постачає 22 670 юридичним і 760 694 побутовим споживачам. За рік через електричні мережі товариства передається близько десяти мільярдів кіловат-годин електроенергії.
  • 3) шістьма підприємствами з транспортування та постачання нафти та газу (Запорізьке лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМЗ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Запоріжгаз»,
    ВАТ «Мелітопольгаз», ТОВ «Запоріжспецтрансгаз»,
    ТОВ «Запоріжнафтопродукт», ДП «Комбінат «Зірка»).
  • Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ «Харьківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» включає 600,142 км магістральних газопроводів високого тиску діаметром від 80 до 1000 мм на території Запорізької області (Запорізького, Вільнянського, Новомиколаївського, Пологівського, Гуляйпільського, Оріхівського, Василівського, Камянсько-Дніпровського, Миколаївського, Токмацкого, Мелітопольського та Якимівського районів).
  • ПАТ «Запоріжгаз» здійснює безперебійне постачання та транспортування природного газу всім категоріям споживачів області, а саме у 22 районів та
    м. Запоріжжя, м. Бердянськ, м. Токмак. Забезпечує природним газом
    422 промислових підприємств, понад 3 тис. об’єктів комунально-побутової сфери та 500 тис. абонентів м. Запоріжжя та Запорізької області.
  • ВАТ «Мелітопольгаз» здійснює безперебійне постачання та транспортування природного газу всім категоріям споживачів області на території 3 районів (Веселівському, Мелітопольському, Приазовському) та м. Мелітополь. Забезпечує природним газом 70 тис. абонентів, 67 промисловим і 548 комунально-побутовим підприємствам, 40 бюджетним організаціям та 4 підприємствам теплоенергетики.
  • 4) 17 підприємствами, які виробляють пелети та гранули.

Споживання енергоресурсів

  • Всього споживачами області спожито електричної енергії: у 2010 році -8 866,95 млн. кВт·год, у 2011 році – 8 400,31 млн. кВт·год, у 2012 році – 8 081,01 млн. кВт·год, у 2013 році – 6 645,76 млн. кВт·год, у 2014 році –
    5 312,4 млн. кВт·год.

Основними споживачами електроенергії в області є промислові підприємства та населення, відповідно питома вага в загальнообласному споживанні електроенергії у 2014 році складає 43,7 % та 31,8 %.

Споживання електроенергії промисловими підприємствами знижується. У 2010 році промисловими підприємствами спожито 6008,1 млн.кВт∙год, а у 2014 – 2319,7 млн.кВт∙год, що менше на 39 %.

Споживання електроенергії населенням постійно зростає, так якщо у
2010 році ним було спожито 1480,7 млн.кВт∙год, то у 2014 році цей показник становив 1688,2 млн.кВт∙год або збільшився на 14 %.

  • Економія електричної енергії споживачами Запорізької області
Споживання електричної енергії,
млн. кВт∙год
Зекономленоелектричної енергії,млн. кВт∙год Зменшено споживання електричної енергії, %
2010 2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014
8866,95 8400,31 8081,01 6645,76 5312,4 466,64 319,30 1435,25 1333,4 5,3 3,8 17,8 20,1
  • Всього споживачами області спожито природного газу: у 2010 році -1 980 421,0 тис. м³, у 2011 році – 1 972 723,9 тис. м³, у 2012 році – 1 715 713,8 тис. м³, у 2013 році – 1 502 617,8 тис. м³, у 2014 році – 1 401 366,2 тис. м³.
  • Останні роки прослідковується тенденція до скорочення споживання природного газу споживачами області, що зумовлено переходом на альтернативні види палива, заміною та модернізацією котельного обладнання та проведенням інших енергозберігаючих заходів.
  • Економія природного газу споживачами Запорізької області
Споживання природного газу, тис. м³ Зекономлено природного газу, тис. м³ Зменшено споживання природного газу, %
2010 2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014
1980421 1972724 1715714 1502618 1401366 7697 275010 213096 101252 0,39 13,03 12,4 6,7

 

В бюджетній сфері та на підприємствах комунальної теплоенергетики працюють 690 котелень, на яких 630 котлів працюють на природному газі,
249 – на вугіллі, 131 – на електроенергії та 53 – альтернативних видах палива.

  • Енергозбереження
  • Протягом 2010-2014 років економія паливно-енергетичних ресурсів за рахунок виконання заходів з енергозбереження, передбачених відповідними обласними та територіальними програмами енергоефективності, склала
    1604,5 тис. т у.п. На реалізацію заходів з енергозбереження в області було витрачено 9920,1 млн. грн.
  • В області використовується промисловими підприємствами доменний, феросплавний та коксовий газ для заміщення природного газу. Так, у 2014 році ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» забезпечило гарячим водопостачанням населення мікрорайонів м. Запоріжжя за рахунок використання доменного газу, це дало можливість скоротити споживання природного газу на 10,8 млн. м3.
  • В області постійно впроваджуються інноваційні енергоефективні проекти з використанням місцевих альтернативних видів палива, що значно знижує залежність від постачання імпортованих видів палива, та розвиває місцеве виробництво паливно-енергетичних ресурсів.
  • На території області знаходяться 17 підприємств, які виробляють альтернативні види палива. У 2014 році вироблено паливних брикетів, гранулів з деревини та іншої природної сировини в обсязі 147,307 тис. тонн, що більше на 66,6 % ніж за 2013 рік.
  • На підприємствах харчової та переробної промисловості
    (ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод») виробництво пару за рахунок спалювання 85,8 тис. тонн лушпиння соняшнику дало можливість заощадити у 2014 році 39 778,0 тис. м3 природного газу.
  • Продовжено реалізацію 72 проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій на загальну суму 157,5 млн. грн. (проекти теплової санації реалізуються у 34 школах, 19 дитячих садках, 17 медичних закладах та у          2 центрах творчості). На 01.01.2015 завершені роботи на 32 об’єктах на суму 39,7 млн. грн.
  • Впроваджуються інноваційні енергоефективні проекти з використанням місцевих альтернативних видів палива: на 01.01.2015 працює 37 котелень на альтернативному твердому паливі (пелети, відходи деревини, солома та інш.), із них 8  введено експлуатацію у 2014 році.
  • За 2010-2014 роки частка відновлюваної енергії у виробництві електроенергії області збільшилась на 1,4 % (з 0,5 % до 1,9 %). У 2014 році Ботієвською вітровою електростанцією вироблено 651,5 млн. кВт·годин. електроенергії, сонячною електростанцією ТОВ «Токмак Солар Енерджи» – 10,6 млн. кВт·годин. З огляду на таку ситуацію, впровадження альтернативної енергетики стримується недостатнім розміром інвестиційних ресурсів.

4.3. Будівництво

У 2014 році підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 1240,0 млн. грн. (10 місце серед регіонів України), що на 10,3 % менше порівняно з попереднім роком.

Виконання будівельних робіт у регіоні, тис. грн.

Впродовж 2010-2012 років спостерігалася позитивна динаміка індексу будівельної продукції. Проте, починаючи з 2012 обсяги будівельних робіт по регіону  поступово скорочувалися у середньому на 15-20 % щороку.

Динаміка індексу будівельної продукції у 2010-2014 роках

            Так, у 2014 році індекс будівельної продукції порівняно з 2013 роком, становив 77,7 % – 17 місце серед регіонів України (житлові будівлі – 144,7 %, нежитлові будівлі – 90,0 %, інженерні споруди – 66,6 %).

 

Наразі існує проблема зниження кількісних показників житла, яке вводиться в експлуатацію. Після світової фінансової кризи 2008 року щорічні показники введення в експлуатацію житла на території області не перевищують 200,0 тис. м2.

* Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

 

За підсумками 2014 року прийнято в експлуатацію 111,8 тис. м2 загальної площі житла, що порівняно з 2013 роком на 67,8 тис. м2 або 37,7 % менше. За темпом зростання (зменшення) обсягу введеного в експлуатацію житла  область  займає 22 місце по Україні. Головним джерелом фінансування, як і раніше залишаються власні кошти населення на індивідуальне житлове будівництво. За рахунок коштів державного бюджету протягом останніх трьох років в області не введено жодного квадратного метра.

Найбільше житла збудовано в обласному центрі – 42,7 % від загального обсягу, а в сільській місцевості – в Запорізькому районі (55,1 %). Зросли обсяги прийнятої в експлуатацію загальної площі житла у Ми­хайлівському (в
6,8 разів), Мелітопольському (в 1,7 разів), Чернігівському (на 34,8 %) та Новомиколаївському (на 2,3 %) районах.

         4.4. Житловий сектор

Більша частина житлового фонду області збудована у 40-60-ті роки минулого сторіччя, а кількість будинків, які збудовані та введені в експлуатацію після 1970 року складає всього 26,7 % від загальної кількості. Внаслідок цього знос будівельних та огороджувальних конструкцій житлових будинків складає в середньому 40-60 %.

Ступінь зносу житлового фонду також характеризує стан ліфтового господарства.

Слід зазначити, що більше 60 % ліфтів багатоквартирного житлового фонду Запорізької області відпрацювали 25-річний ресурс та потребують заміни, капітального ремонту або модернізації.

При цьому слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства України єдиною формою, через яку власники квартир можуть реалізувати право на вибір форми управління спільним майном – є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

 

Аналіз створення ОСББ в Запорізькій області свідчить про те, що не зважаючи на численні переваги об’єднань перед комунальними підприємствами, збільшення їх кількості відбувається дуже повільними темпами.

 

Соціологічні дослідження ставлення громадян до створення ОСББ виявили, що основною причиною низького темпу появи об’єднань є необізнаність громадян про ОСББ, механізми прийняття рішень в ОСББ, правовий статус майна тощо.

Таким чином, основною проблемою житлової галузі є технічний стан житлового фонду та неможливість, у рамках сучасного стану його утримання, забезпечити збереження і покращення його експлуатаційних характеристик.

Основним завданням є пошук форм, способів та засобів збереження житлового фонду.

Для вирішення цієї проблеми маємо наступні механізми:

– управління та утримання житлового фонду підприємствами комунальної форми власності;

– залучення органами місцевого самоврядування до управління і утримання житлового фонду підприємств приватного сектору економіки на конкурсних засадах;

– збільшення кількості ОСББ, які самостійно обиратимуть форми та засоби управління і утримання житлового фонду.

4.5.  Освітня інфраструктура

4.5.1. Дошкільна освіта

На 01.01.2015 в Запорізькій області функціонує 512 дошкільних навчальних заклади, в яких виховуються понад 57,5 тисяч дітей. Показник охоплення суспільним дошкільним навчанням та вихованням дітей 5-річного віку складає – 100 %, від 3 до 6 років – 95 %.

Крім того, надано ліцензії 15 приватним закладам для надання послуг у сфері дошкільної освіти.

4.5.2.Загальна середня освіта

Загальна середня освіта представлена 609 загальноосвітніми навчальними закладами усіх типів і форм власності з контингентом 158,5 тис. учнів.

 

 

У 2014/2015 навчальному році із 593 денних загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності 329 знаходяться у сільській місцевості (55,5 % від кількості функціонуючих денних шкіл), де навчаються 35,5 тис. школярів, або 22,7 % від загальної кількості учнів області.

Забезпечено підвезення 10,9 тис. учнів (100 % від потреби) та понад 1 тис. вчителів до 269 шкіл області з понад 500 населених пунктів.

4.5.3. Позашкільна освіта

Умови для отримання позашкільної освіти, розвитку дитячої творчості, забезпечення корисної зайнятості дітей створені у 60 позашкільних навчальних закладах та 2 навчально-виховних комплексах системи освіти, у яких діють 2199 гуртків для 50396 вихованців. Загальне охоплення дітей позашкільними закладами системи освіти складає 33,2 %.

Гуртковою роботою в області (гуртки загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів) охоплено 151 тис. учнів (100 %).

4.5.4. Професійно-технічна освіта.

Система професійно-технічної освіти Запорізької області охоплює
42 професійно-технічних навчальних заклада, у тому числі 8 вищих професійних училищ, 4 центри професійно-технічної освіти, 1 коледж,              29 професійних ліцеїв. Мережа професійно-технічних навчальних закладів охоплює всі території області, що є запорукою рівного доступу громадян до професійної освіти. В установах виконання покарань функціонують                     5 навчальних центрів.

Основним напрямом діяльності у сфері професійно-технічної освіти є створення регіональних професійних центрів (багатопрофільних закладів), які будуть охоплювати широкий спектр професій, що потребує регіон задля розвитку економіки регіону та держави.

 

У 2014 році професійно-технічними навчальними закладами області  випущено 6311 кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів, що на
5,1 % менше, ніж у 2013 році.

4.5.5. Вища освіта і наука

Вищі навчальні заклади області забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для всіх соціальних сфер регіону.

На початок 2014/2015 навчального року мережа вищих навчальних закладів Запорізької області складає 27 вищих навчальних закладів, з них
17 закладів І–ІІ рівнів акредитації та 10 – ІІІ–ІV рівнів акредитації, в яких навчається 75,6 тис. студентів, що на 7,6 % менше ніж у попередньому навчальному році.

Створюються умови для підвищення ролі наукової та інноваційної складової в економічному розвитку регіону. У 23 наукових організаціях (підприємствах) області науковою та науково-технічною діяльністю займаються 4750 осіб. Структура за секторами діяльності  стабільна: більша частина їх (47,8 %) відноситься до підприємницького сектору діяльності, 30,4 % – до сектору вищої освіти, 21,8 % – до державного.

Вищі  навчальні  заклади у Запорізькій  області

(на початок навчального року)

 

І–ІV  рівнів  акредитації
1995/96 2000/01 2005/06 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15
Кількість закладів 41 35 35 27 26 27 27 27
Кількість студентів 58668 69979 102325 103234 93972 86554 81753 75565

 

4.6. Охорона здоров’я

  • Мережа ЛПЗ Запорізької області за 2014 рік

На 01.01.2015 року в області медичну допомогу населенню надавало
143 медичні заклади, у т.ч. 20 центральних районних лікарень, 32 центри первинної медико-санітарної допомоги, в складі яких функціонує:
170 фельдшерсько-акушерських пунктів, 190 фельдшерських пунктів,
272 амбулаторії, 2 районні лікарні та 1 самостійна амбулаторія.

Мережа закладів охорони здоров’я

1994 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
Кількість лікарняних закладів, одиниць 166 117 103 100 97 92 81 69
Кількість лікарських амбулаторно-поліклініч-них закладів, одиниць 81 120 143 147 150 157 173 50
Кількість лікарняних ліжок – всього, тис. одиниць 28504 18597 16896 16756 16039 15797 15137 14798
Кількість лікарняних ліжок – на 10 000 населення, одиниць 135,0 96,5 89,3 90,1 87,5 87,2 84,5 83,4
  • Завдяки успішній реалізації проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» шляхом створення замкненого циклу надання допомоги породіллям та новонародженим, впровадження сучасних перинатальних технологій, в області відмічається зниження показників малюкової смертності, яка за підсумками 2014 року склала 6,64 на
    1000 народжених живими, що на 18,1 % менше, ніж у 2013 році. Проте материнська смертність у 2014 році збільшилась на 28,9 % та склала 16,54 на 100 тис. народжених живими.

Показники малюкової та материнської смерності у 2010-2014 роках

В області функціонує єдине Територіальне медичне об’єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф», до складу якого входять 3 юридичних особи і 3 відділення екстреної медичної допомоги (загальна штатна чисельність працівників складає 2674 одиниці). На 01.01.2015 функціонує 36 пунктів (планується довести до 45) постійного базування бригад екстреної медичної допомоги. За сприяння
ВАТ «Запоріжсталь» з 20.08.2013 розпочата реконструкція приміщення централізованої диспетчерської (будівельна готовність об’єкта 87 %). Загальна кошторисна вартість робіт складає 7707,829 тис. грн.

За останні роки за кошти державного бюджету оновлено парк автомобілів швидкої медичної допомоги – отримано 68 автомобілів. Отримані автомобілі швидкої медичної допомоги повністю укомплектовані медичним обладнанням для діагностики невідкладних станів та надання екстреної медичної допомоги. Всі 154 автомобілі швидкої медичної допомоги на сьогодні оснащені «тревожними кнопками» та GPS – навігаторами.

Проводиться щоденний моніторинг часу доїзду бригад швидкої медичної допомоги в усіх адміністративно-територіальних одиницях області. Виконання нормативу доїзду бригад швидкої медичної допомоги до пацієнта на сьогодні виконується в містах (10 хвилин) – 90 %, в сільській місцевості (20 хвилин) – в 89 % випадків. Виклики на всій території області обслуговуються стовідсотково.

Значна увага в області приділялася налагодженню механізмів діагностики та лікування туберкульозу, забезпечення спеціальних лікувальних закладів протитуберкульозними препаратами. Завдяки вжитим заходам спостерігається чітка тенденція до стабілізації та зниження основних епідемічних показників щодо захворюваності населення на туберкульоз.

Зокрема, захворюваність на всі форми туберкульозу знизилась на 4,6 % і становить 64,4 на 100 тис. населення у 2014 році, проти 67,5 на 100 тис. населення у 2013 році. Проте показники поширеності та смертності туберкульозу на 100 тис. населення у 2014 році збільшилися і становили відповідно 108,3 та 16,15 (у 2013 році – відповідно 102,7 та 15,6).

Рівень смертності хворих на туберкульоз і СНІД

на 100 тис. населення у 2014-2014 роках

 

  • Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних напрямів державної і регіональної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Разом з тим, на сьогодні епідемічна ситуація в області характеризується широким поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу. Так, за останні пя’ть роки рівень поширеності ВІЛ-інфекції збільшився на 38,8 % і за підсумками 2014 року склав 217,8 на 100 тис. населення проти 156,9 на 100 тис. населення у 2010 році, рівень поширеності СНІДу збільшився у 4,3 рази і за підсумками 2014 року склав 63,4 на 100 тис. населення проти 14,74 на 100 тис. населення у 2010 році.

У закладах охорони здоров’я Запорізької області зареєстровано
7899 штатних лікарських посад проти 7992,75 – у 2013 році.

Укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами в цілому по лікувальних закладах області зросла і складає – 71,4 % (2013 – 70,4 %).

  • Фінансування галузі охорони здоров’я у 2014 році склало – 1943,1 млн. грн. (98,5 % від запланованого), у т.ч. видатки на медикаменти – 137,6 млн. грн. (98,9 %), на харчування – 32,2 млн. грн. (99,4 %).
  • Видатки на 1 жителя області по галузі охорона здоров’я склали
    1089,07 грн. (у 2010 році – 735,88 грн., 2011 році – 779,67 грн., 2012 році –
    977,7 грн., 2013 році – 1024,3 грн.).

4.7. Культура і відпочинок

  • Культура – це важлива складова духовного життя кожної людини, одним з десяти пріоритетів діяльності Запорізької облдержадміністрації вже кілька років поспіль визнається розвиток культури та мистецтва. Затребуваність закладів культури і мистецтва зберігається завдяки їх творчій складовій, актуальності та соціальній спрямованості культурних послуг.
  • Мережа установ культури клубного типу складається з 413 клубів та будинків культури, в т. ч. на селі – 364 заклади. Населення області обслуговують 500 бібліотек з книжковим фондом 8,3 млн. примірників, Бібліотечним обслуговуванням охоплено 504,3 тис. користувачів.
  • В області діють: 5 театрів, з них 3 обласні; державний цирк; 65 шкіл естетичного виховання. Обласними театрами щорічно проводиться біля 1,0 тис. вистав та театралізованих концертів, які відвідують біля 150,0 тис. шанувальників театрального мистецтва, доход від основної діяльності складає близько 4,0 млн. грн., здійснюється постановка понад 20 прем’єрних вистав щорічно.

4.8. Фізична культура і спорт

Фізкультурно-оздоровчу і спортивну роботу в області проводять:
1985 колективів фізичної культури підприємств, установ і організацій;
64 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, Запорізький регіональний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та комунальні заклади обласної ради – Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності, Запорізька обласна спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю, Запорізький обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». В галузі працюють 2953 працівники фізичної культури і спорту.

У 2014 році всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у навчальних закладах усіх рівнів охоплено 103,0 тис. осіб учнівської та студентської молоді (у 2013 році – 107,0 тис. осіб), серед сільського населення – охоплено 12,1 тис. осіб (у 2013 році – 11,9 тис. осіб).

Пріоритетними олімпійськими видами спорту в Запорізькій області є легка атлетика, дзюдо, боротьба вільна, боротьба греко – римська, тхеквондо, спортивна гімнастика, художня гімнастика, плавання, стрибки у воду, академічне веслування, веслування на байдарках та каное, бокс, важка атлетика.

Матеріально-технічна база спорту Запорізької області

Перелік спортивних споруд Станом на01.01.12 Станом на01.01.13 Станом на01.01.14 Станом на01.01.15
Спортивних споруд  (всього) 3535 3371 3411 3405
Стадіони 31 31 31 31
Спортивне ядро з легкоатлетичними секторами, що не входить до складу стадіону 5 5 5 5
Площи, Площинні спортивні споруди  (всього) 2390 2408 2448 2443
Спортивні зали площеюне менше 162 м2 712 712 712 712
Плавальні басейни  (всього) 15 15 15 15
Стрілецькі тири та стенди 191 191 191 191
Веслувально-спортивні та водноспортивні бази 8 8 8 8
Споруди зі штучним льодом 1 1 1 0

 

Стратегічні цілі

до проекту Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року

 

Стратегічні цілі Операційні цілі Завдання
1. Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним комплексом та інфраструктурою  1.1. Стимулювання залучення інвестицій 1.1.1. Підготовка інвестиційних продуктів;1.1.2. Забезпечення інформаційної та інституційної підтримки, а також маркетингового обслуговування інвестиційної діяльності;

1.1.3. Підвищення промислового потенціалу регіону;

1.1.4. Розвиток логістично-транспортного потенціалу;

1.1.5. Реалізація будівельного потенціалу регіону.

1.2. Розвиток малого та середнього підприємництва 1.2.1. Удосконалення системи надання адміністративних послуг;1.2.2. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва;

1.2.3. Сприяння просуванню продукції товаровиробників області.

1.3. Розвиток внутрішнього туризму 1.3.1. Розвиток туристичних продуктів та мереж;1.3.2. Туристична промоція області;

1.3.3. Використання історико-культурного надбання для розвитку внутрішнього туризму.

2. Запорізький край – регіон розвинутих сільських територій 2.1. Збільшення доданої вартості сільськогосподарської продукції 2.1.1. Високопродуктивне та прибуткове виробництво в агропромисловому комплексі;2.1.2. Стимулювання нетрадиційних видів агровиробництва;

2.1.3. Покращення доступу агровиробників до ринків збуту.

2.2.  Підтримка зайнятості сільського населення 2.2.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі;2.2.2. Підтримка розвитку неаграрних видів бізнесу;

2.2.3. Сприяння самозайнятості в сільській місцевості.

2.3. Розвиток інфраструктури сільських територій 2.3.1. Підвищення якості життя у сільській місцевості;2.3.2. Покращення транспортної інфраструктури для розблокування економічного розвитку сіл;

2.3.3. Розвиток системи первинної медицини в сільських територіях;

2.3.4. Покращення доступу сільського населення до публічної інформації.

3. Запорізький край – регіон з високим рівнем та якістю життя населення.  3.1. Підвищення адаптивності населення до потреб ринку праці 3.1.1. Вдосконалення системи підготовки молоді до умов регіонального ринку праці;3.1.2. Розвиток лідерських та підприємницьких якостей молоді;

3.1.3. Доступність до якісної освіти протягом життя як основи життєвого успіху особистості.

3.2. Покращення стану здоров’я населення 3.2.1. Підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування;3.2.2. Формування здорового способу життя.
3.3. Удосконалення управління регіональним розвитком 3.3.1. Покращення доступності та якості послуг, що надаються органами державної влади та місцевого самоврядування;3.3.2. Покращення інструментів просторового планування та управління регіональним розвитком;

3.3.3. Розбудова на регіональному рівні розвинених структур громадянського суспільства.

4. Запорізький край – регіон екологічної безпеки та збереження природних ресурсів 

 

4.1. Енергоефективність та підтримка альтернативної енергетики 4.1.1. Підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами;4.1.2. Розвиток альтернативної енергетики.
4.2. Створення умов для поліпшення стану довкілля 4.2.1. Створення умов для поліпшення стану водного та повітряного басейнів;4.2.2. Мінімізація негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я населення;

4.2.3. Формування екологічної культури мешканців області, забезпечення участі громадськості у вирішенні екологічних проблем.

4.3. Розвиток екомережі та рекреаційних зон 4.3.1. Збереження біологічного та відновлення ландшафтного розмаїття області;4.3.2. Поліпшення стану рекреаційних зон.