В рамках акції згідно указу Президента “Створюємо ліси разом” ДП «Пологівське лісомисливське господарство» разом з представниками громади на братській могилі  солдатам 18 армії Смирнова висадили дерева, на знак вшанування пам’яті героїв.

З історії: Страшні бої точилися при відступі у жовтні 1941 року та 14 вересня 1943 року, коли звільняли нашу територію від німецьких окупантів.
Виснажені в важких оборонних, а потім і наступальних боях, 18-я армія найкоротшим шляхом рушила з Михайлівки на Токмак і далі на Чернігівку. Приазовська височина, звідки випливають майже всі помітні річки краю – Конка, Молочна, Берда.
Смирнов почав прорив з Чернігівки на Поповку, Олексіївку, Вершину Другу, Водне (тепер Титово) і Десятиріччя Жовтня – саме на той незвичайний для Запоріжжя конгломерат сіл в верхів’ях Берди. Метою генерала, який уже знав, що таке переправи через великі річки, було вийти на вододіл Конки і Берди. Під селом Вершина Друга 7-8 жовтня зав’язався страшний бій. Бійці, щоб прикритися від авіації, палили солому – для створення димової завіси. Прориву не вийшло – хоч полягло під селом багато бійців, один полковий і три бригадних комісара 18-ї армії.
Андрій Смирнов, наказавши прорвати оточення, сам зі зброєю в руках пішов в шерензі наступаючих. Майже 12 годин тривав жорстокий безперервний бій з ворогом. На жменьку радянських бійців кинулися танки, а у Смирнова в розпорядженні була всього лише одна протитанкова батарея. За наказом командарма всі, хто залишився в живих, зайняли кругову оборону і боронилися до останнього патрона.
Після бою близько полезахисної смуги при дорозі між Поповкою і Андріївським залишилися гори фашистських трупів. А 8 жовтня героїчно загинув і генерал-лейтенант Смирнов.
Як наслідок відступу 1941 року є поховання радянських воїнів на цьому кургані.
Джерело: Сторінка Державного підприємства

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

6 − one =