5 вересня своє професійне свято відзначатимуть підприємці України та Пологівщини зокрема. В День підприємця потрібно віддати належне кожному, хто має власну справу. Бо шлях підприємця нелегкий. Це люди величезної самоорганізації, таланту та бажання постійно розвиватися. Вони щиро вболівають за те чим займаються, бо кожна з їхніх справ – унікальна. Напередодні цієї дати розповідаємо вам про молодих підприємців-земляків. Які у досить складний час організували особисту справу і досить успішно з цим справляються.


Ігор Бондаренко: «У душі я не підприємець, а більше новатор та винахідник…»

Ігоря пологівці знають як господаря  кав’ярні «Ретріт»,  точок швидкого харчування «Стакан» та кількох магазинів техніки «Бонус».  Це зараз чоловік відомий та успішний підприємець. Але скільки важких стежок довелося пройти за 37 років життя, щоб чогось досягти!

Має освіту телерадіомайстра та економіста. І ці освіти здобував не просто так. З теплотою у серці розповідає про свого дідуся, який колись був одним з перших телерадіомайстрів у Пологах, працював заступником начальника Пологівського тоді щеРУСа. Майже все дитинство пройшло біля діда, з паяльником у руках і ароматом каніфолі. Дідусь навчив ремонтувати телевізори,  радіоприймачі та різну техніку.Тому зараз у Пологах працює кілька торгових точок, де можна придбати мобільні телефони, супутні товари та техніку. Ігорю робота з технікою завжди подобалася.

Коли хлопцю виповнилося  5 років батьки розлучилися і після 5 класу він переїхав до батька у Приморськ.  Чоловіки  жили удвох. Без жінки в хаті довелося самим постійно куховарити. Саме тато навчив Ігоря смачно готувати. Всі шкільні роки Ігор готував вдома, полюбляв смажити м’ясо, рибу, майже всі страви виходили смачними. Ця майстерність дуже згодилася у студентські роки. На посиденьках з друзями саме Ігор планував меню і готував на стіл. Згодом – влаштувався поваром у відомий запорізький ресторан.

– У мене була знайома, яка працювала у престижному на той час мексиканському ресторані, в місті Запоріжжі. Там звільнилося місце повара, який готує м’ясні страви. Ця жінка вмовила мене подати анкету на посаду повара. Навіть і не думав, і не сподівався, що мене туди візьмуть. Який з мене повар? Я ж телерадіомайстер,  економіст, але точно не повар. Все ж анкету заповнив, у графі освіта написав: готувати навчив батько. Цю анкету без усякої надії поклав до величезної стопки таких же анкет претендентів на місце повара у престижному ресторані. Через два тижні мене запросили до цього ресторану, дали шмат м’яса і сказали – готуй. Після того як керівництво спробувало мою страву, то одразу ж взяли на практику.  Так я почав паралельно працювати та навчатися в універі,  – пригадує свої юні роки Ігор.

Саме тому в чоловіка виникла ідея займатися ще й ресторанним бізнесом. Ігор один з перших у Пологах, в 2016 році відкрив кав’ярню «Ретріт». Всі родичі, друзі та знайомі вмовляли його змінити концепцію цього закладу. Говорили – без алкоголю та ще й християнське, кав’ярня не проіснує й року. Але вона стала досить людною та прибутковою. Пологівці із задоволенням ласували смаколиками та кавою, яку господар частенько готував особисто. Потім з’явилися дві невеликі  міні-кофейні «Стакан»  з кавою, чаєм та фаст-фудом, вони розташовані біля Колгоспного ринку та на автовокзалі.  Назва  «Стакан» неспроста, тут людина може взятиїжу швидкого приготування з собою: фаст-фуд, каву-чай, різні напої, суп у стакані, все, що вміститься в стакані.

Зараз для всіх підприємців настали важкі часи. Коронавірус вніс свої корективи. Але Ігор Бондаренко до усього ставиться з оптимізмом. І говорить, що слово «криза»перекладається як «можливість».Всім підприємцям потрібно звикати до нових умов життя, карантинів та локдаунів, це ще закінчиться не скоро.  Залишаться наплаву найсильніші підприємці, більш мудрі, проворні, ті, хто не боїться пробувати щось нове, ризикувати. Саме зараз люди повинні бути згуртованими, працювати в команді, на єдиний результат. Тому підприємець цінує та шанує свій колектив, без своєї команди не вдалося б  мати такі результати. А ще Ігор вдячний Богу, за те, що його доля склалася саме так і в житті зустрічаються лише хороші люди.

– Я в душі більше новатор та винахідник, ніж підприємець. Я із великим задоволенням займаюся і технікою , і кулінарією, постійно впроваджую щось нове. Розумію, що майбутнє за віртуальною торгівлею, інноваційними технологіями, тому вдосконалюю свої знання, не стою на місці. І мені це дуже подобається.  Будь яка робота повинна бути улюбленим хобі, лише тоді вона  даватиме вагомі результати, матеріальний достаток та задоволення.  В мене девіз у житті: успіх – ще не крапка, невдача – ще не кінець, – резюмує Ігор Бондаренко.


Стиль пологівців уруках Вікторії Солодун

Успішну підприємницьку діяльність пологівчанки Вікторії Солодун можна назвати родинною справою. У місті кілька торгових точок з продажу сучасного, стильного одягу. Цей вид діяльності молода жінка продовжила за прикладом мами-підприємниці. Починали з торгових прилавків на місцевому ринку.  Кілька років тому було вирішено відкривати магазин.

– Починалося все з того, що колись допомагала мамі в роботі на ринку, а потім мене це затягнуло, вирішила і сама займатися підприємницькою діяльністю. Було важко працювати на ринку і в мороз, і в спеку, але робота завжди подобалася, бо це постійне спілкування з людьми. Подобається бути корисною для людей: допомагаєш підібрати кофтинку, сукню, штани, взуття чи інші елементи гардеробу і коли вдається угодити клієнту, радієш  разом з ним, – розповідає Вікторія.

– В останній рік проблем в роботі, як і більшості підприємців, додає карантин та локдаун. Через те, що товари у магазинах непродовольчої групи, з продажами не просто. Натрапили на труднощі продажу залишків сезонного товару. Попри все, підприємиця  не збирається ставити справу на гальма чи  змінювати діяльність, а навпаки розвиває бізнес. “Якщо чесно, в наш час важко планувати щось наперед. У травні відкрили дитячий магазин, тепер у планах розвивати його, а далі буде видно, –  каже жінка.


Головна мета – робити жінок щасливішими

Молода, приваблива та успішна підприємиця Олена ГУЛА за фахом – юрист та економіст, а за покликанням – бізнесвумен.  Вона має в Пологах свій магазин жіночої білизни та одягу «Еленка», який користується неабияким попитом серед жителів громади.

До підприємницької діяльності пані Олена працювала на підприємстві менеджером-юристом і зрозуміла, що це не її робота. Дівчина вирішила, що набагато краще працювати самій на себе, а не на когось іншого:

Коли ти працюєш на когось, то завжди можеш «отримати по шапці», а коли сам на себе – це вже зовсім інша річ, – говорить підприємиця.

Це переосмислення дало перший поштовх до відкриття власного бізнесу.  Коли постало питання чим же займатись, Олена Гула обрала напрям жіночої білизни та одягу:

–  Так як я жінка – я знаю, що ми завжди хочемо бути гарними і привабливими. Саме тому вирішила продавати білизну та одяг для дівчат і жінок. Адже так приємно бачити їх щасливі обличчя під час візиту до мене, їх впевненість та чуйність , яку вони випромінюють  в обновках з  мого магазину, – констатує пані Олена.

Головна  проблема її бізнесу – завжди бути в тренді. Аби йти в ногу з часом підприємиця постійно відвідує різні тематичні виставки та майстеркласи, займається постійним вдосконаленням своїх професійних знань та вмінь.

Навіть карантин не вибив землю з під ніг пані Олени. Її постійні клієнти не могли довго втриматись без товарів «Еленки»  і тому купували й замовляли одяг через месенджери.

Зараз все поступово налагоджується і підприємиця продовжує дарувати щастя кожній своїй клієнтці.


Максим Бєлокопитов та Максим Козинець: «У нашу справу ніхто не вірив, а ми – змогли»

На початку 2019 року у Пологах запрацювала мийка самообслуговування «Волна». Для пологівців це було щось незвичне. Молодих підприємців усі відговорювали від цієї задумки, переконували, що пологівці самостійно не будуть мити свої автівки і ідея для Поліг провальна. Але вже минуло 2 роки, про автомийку знають не тільки у Пологівському районі, вже є постійні клієнти, які з задоволенням самостійно миють свої машини, економлячи при цьому свій час та гроші та не втрачають якість.

– У нас  розпочалося з того, що ми не могли якісно та швидко помити власні авто. Декілька разів зіштовхнувшись з цією проблемою, ми почали розмірковувати, що було б чудово, якби у нас з’явилися авто мийка самообслуговування, які, до речі, користуються у Європі шаленим попитом. Від слів ми швидко перешли до справи і разом з товаришем вирішили втілити свою мрію у реальність. Нас усі відмовляли, говорили, що пологівці власноруч не будуть мити свої машини. Але ми не слухаючи нікого, крок за кроком йшли до своєї мрії, – згадує Максим Бєлокопитов. – Звичайно, був період, коли пологівці тестували, придивлялися до автомийки, клієнтів було не так багато як хотілося б. Але ми вже працюємо 2 роки. У нас  вже є широка клієнтська база, яка спробувавши наші послуги одного разу залишилася з нами. Ми з Максимом на досягнутому зупинятися не хочемо, у нас в планах ще багато ідей, як вдосконалити та розшити послуги, тому крокуємо далі, – посміхаючись говорить Максим Бєлокопитов.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

18 − three =