Пологівчанка Світлана Філоненко на своїй сторінці в Інстаграм поділилася з підписниками унікальною реліквією, яку знайшла у сімейному архіві.

  • Не повірила б в таке, якби не прочитала в листі від мого двоюрідного прадіда моєму рідному дядьку. На жаль, з усього листа зберігся тільки останній листок. Думаю, що можу частину з нього написати тут, – пише жінка.
Мову листа збережено з оригінальним написанням та орфографією:
“Витя, помнишь и знаешь бумажную фабрику? Отето фабрика его (про кого мова була до цього, мені не відомо). Я очень хорошо помню как её строили, а почему; он брал у нас с хуторянского кирпичного завода жоный кирпич для строительства фабрики, а возылы кирпич верблюдамы. Приедет хур с десяток (пароконных) нагрузки кирпич и айда. А они ревут як тяжело нагружени. А мы пацанва вже школьники когда грузят ОНИ CTOЯT Oтдыхают мы лазым перед мордамы та дули им крутем а они ревут та регают. То нас нагоняют возчики.”

 

Цікаво мати такі пам’ятки. По-перше, немов торкаєшся тих часів, а по-друге, навіть з цього шматка паперу, на якому стоїть дата 17.04.1977р., відомо що Дупак Мина Миколайович, який був одним з селян, що викупили землю в поміщика, організували свій побут, збудували хату, дворище, помер 1920 року. Тому с. І.Франка носить свою назву 100 років, але iснує воно значно довше.

 

А чи є у вас сімейні реліквії, які несуть пам’ять поколінь?

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

eleven − 1 =