Під час поїздки до Новоселівки випала нагода поспілкуватись з приємною, відкритою та доброзичливою старостою Новоселівського старостинського округу Людмилою Петрівною Шамрай. Говорили про все: про плани на майбутнє, про життя односельчан, про талановиту молодь і ще багато про кого та про що. З розповіді старости зрозуміла, що село живе, пашить талантами та майстрами своєї справи, тут живуть добрі та відкриті душею люди.

Новоселівський старостинський округ включає в себе три села: Новоселівку, Шевченко, Межеріч. Населення округу – 848 осіб (472 – Новоселівка, 320 – Шевченко, 39 – Межеріч).

З листопада 2020 року на посаді старости працює на благо округу Людмила Шамрай. Сама вона уродженка Поліг, але більшу частину свого життя мешкає в Новоселівці. Так склалося, що доля подарувала їй чоловіка Сергія Петровича саме з цього села. Тут вони народили двох чудових дітей: сина Сергія і донечку Яну.

36 років пані Людмила присвятила педагогічній діяльності – працювала в школі вчителем іноземних мов. А коли пішла на пенсію за вислугою років, отримала запрошення на роботу в Німеччині. В лінгвістичному центрі цієї країни жінка працювала вихователем 5 років. А потім, з початком пандемії, вимушена була повернутись додому.

– Було психологічно важко бути далеко від родини в такий нелегкий час. Тому вирішила повернутись до рідної домівки, – говорить Людмила Петрівна.

Після її повернення додому у Федорівській ОТГ почались вибори. Пані Людмила подумала й вирішила спробувати себе в ролі старости округу, аби, хоча б частково передати досвід з Європи, та й взагалі спробувати зробити життя односельців кращим і комфортнішим.

– Найголовніше,– говорить староста, – дійти до кожної людини, достукатись до кожної душі односельця. Адже авторитарність – це вже застарілий метод управління, сьогодні ми повинні чути, чого хоче кожен житель округу й допомагати їм, чим зможемо. Намагаємось працювати якнайкраще і бачити в усьому позитив, бо негативу в нашому житті і так вистачає. Я вважаю, що лише з позитивом і оптимістичним настроєм можна робити якісь зміни на краще. Я рада, що в мене є мій сильний колектив, з яким ми все робимо разом.

Аби почути кожного жителя Новоселівського округу, у пані Людмили є окремий журнал, де всі звернення односельчан нотуються.

– Звернення абсолютно різні: там радіо не працює – треба налагодити, там балка заросла – треба обкосити. За можливості відгукуємось на більшу частину прохань, – розповідає староста. – Час від часу влаштовуємо толоки. На боротьбу з брудом та заростями йдемо всією адміністрацією, бо всі зміни треба починати з себе. До нас охоче приєднуються односельчани, допомагають всі, чим можуть.

Аби весело відпочити та подивитись на творчість односельців, жителі округу збираються на свята. Наприклад, нещодавно відзначали свято Івана Купала. Було весело. Гуляли до самого сходу сонця. Готувались до свята також усі гуртом. Задіяні були і адміністрація старостинського округу, і односельчани, і керівництво агрофірми ім. Шевченка.

Про зайнятість населення

Приємно бачити село, з якого не виїжджає більшість людей. Все завдяки тому, що тут місцевим є де працювати. Наприклад, майже

90 вихідців старостинського округу працюють в агрофірмі ім. Шевченка, 44 особи працюють у школі, 6 – у дитячому садочку, також є

працівники пошти, магазинів, клубу та інших закладів. Переважна частина села займається сільським господарством або фермерує.

Звичайно, є кілька жителів, які їздять на заробітки, але таких небагато.

Про плани

Планів на покращення свого старостинського округу Людмила Петрівна має чимало. Деякими з них вона поділилася:

– Ми постійно намагаємось вдосконалювати наші села, аби життя односельчан було комфортнішим. Ось, наприклад, до нас звернулись представники сильної статі з проханням організації цікавого дозвілля для них, адже дівчата проводять свої вечори у спортивному залі, а чоловікам ніде зібратись. От ми й вирішили: десь приблизно після завершення косовиці, аби чоловіки були вдома, два рази на тиждень продовжити роботу сільського клубу до 21:00, щоб охочі могли гуртом пограти в шахи, шашки, доміно, лото, нарди, настільний теніс тощо. Весь спортивний інвентар для цієї задумки нам закупило керівництво агрофірми ім. Шевченка. Тож тепер дозвілля чоловіків стане цікавішим. Також плануємо щотижня влаштовувати дискотеку. Бо нещодавнє свято, яке завершилось танцями, настільки сподобалось односельчанам, що тепер ми хочемо зробити дискотеку не лише в свята, а щотижня. Звичайно, з дотриманням всіх норм та з чергуванням поліції.
Ось з найближчих планів: хочемо розпочати реконструкцію пам’ятника воїнам-визволителям і встигнути зробити це до Дня визволення громади від нацистських окупантів, який ми відзначаємо щороку 14 вересня. Зараз працюємо над проєктною документацією. Але настільки це вийде і чи встигнемо – час покаже.
У майбутньому хотілось би зробити реконструкцію дитячого садочка та клубу, бо вже все застаріло, треба оновлювати. Документація готова, тепер діло за фінансуванням.
А взагалі, живемо собі спокійно, піклуючись про кожного, звертаючи увагу на зауваження зі сторони громадян. Адже без їхніх підказок не можливо зробити життя в громаді комфортнішим. Звичайно, хотілось би більшого фінансування для округу, адже кошти вирішують дуже багато питань, – підсумувала староста.

Від себе хочу зазначити, що була приємно вражена активністю цього села. Кілька разів на тиждень адміністрація старостинського округу публікує на своїй сторінці у Фейсбуці різні історії про односельців. Слідкую за кожною новиною. Звідти, ще до знайомства з Людмилою Петрівною, дізналась про обдарованих майстринь та умільців, про активну і творчу молодь цих сіл, про спортивні здобутки та про гучні і дружні свята, про молоді родини та про щасливих багатодітних матусь.

Від поїздки до Новоселівки в мене залишились лише позитивні враження.

Спілкувалася Ірина РАБОТЯГОВА.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

20 − eight =