Після затяжної зими та холодної весни  ми усі скучили за теплом та зеленню. Як тільки у місті почали розцвітати квіти та зеленіти дерева – на алеї повиходили люди, які милуються цвітом навкруги та вдихають неповторний аромат квітів.  Також у цьому році, як ніколи, пологівські господині на власних подвір’ях, у кашпо, на балконах висаджують півонії.  Такий собі квітковий бум зараз спостерігається на Пологівщині. Кожна хазяєчка хоче, як можна яскравіше заквітчати власну оселю.

На базарі, у магазинах зараз продають саджанці квітів на будь-який смак і гаманець.

Журналісти «Пологівських вістей» знайшли пологівчанку, яка так захопилася цією справою, що на власному подвір’ї побудувала разом із чоловіком тепличку спеціально для вирощування квітів.

Анастасія Расулова, а саме так звати нашу героїню, розповіла, як це вирощувати квіти і на власному прикладі показала зворотній бік п’янкого духмяного аромату і неймовірної краси для очей.

  • Квіти – це моя віддушина, це моє захоплення, а тепличка – антистрес для душі. Тут я можу проводити час годинами, спостерігати за рослинами, підживлювати їх, поливати, пересаджувати, – розповідає Настя.

 

 

 

Але, як і годиться, у кожній бочці меду є й своя ложка дьогтю.  Коли висаджуєш рослини у відкритий грунт, коли люди милуються їх цвітінням – це лише вершина айсбергу, який бачать усі.  А про щоденну титанічну працю, недосип та бажання все викинути – відомо лише тим, хто цим займається.

  • У школі моїми улюбленими предметами були біологія та хімія. Тому, коли я вступила на біологічний факультет та обрала спеціалізацію «екологія», цим я не здивувала нікого. Любов до природи та усього живого у мене з дитинства. З роками я тільки розширюю поле своєї діяльності. Торік я вирішила зайнятися квітами. Рідні мене підтримали у починаннях. Купила тепличку, чоловік змайстрував усе необхідне для теплиці, провів  освітлення, все налаштував як годиться. За це я йому дуже вдячна, адже він підтримав мене як морально, так і на ділі показав, що вірить у мене. Тоді я придбала усе необхідне та висіяла свої перші петунії. Але  зробила це занадто пізно, як вже потім вияснилося, і коли у всіх вже квіточки розпустилися, у мене вони тільки готувалися випустити свій перший цвіт. Мене це неабияк підкосило. Були думки покинути цю справу. Але коли я випустила емоції та на холодну голову ще раз все обдумала, то й знайшла плюси у цьому. У мене квіти почали розпускатися пізніше, але й радували оточуючих до пізньої осені, тоді як у інших вони вже давно повідцвітали,  – згадує Настя. –  Без набивання шишок неможливо рухатися далі, – констатує дівчина.

У цьому році дівчина вже з досвідом за плечима вибудувала іншу тактику.

  • Висівати квіти я почала на початку січня. Коли усі ще святкували за новорічним столом, я цей час проводила у теплиці. Потім були довгі місяці опалювального сезону. Я прокидалася вночі кожні дві години, аби підкинути дров. Коли втома вже брала верх, то я вмикала електроопалення, але лічильник відразу починав крутити, мов несамовитий. У цьому році я висадила й нові сорти квітів. До чорнобривців та петуній додала ще бальзамін та катарантус. І зараз, коли квіти почали радувати першим цвітом, я з полегшенням видихнула і побачила результат своєї роботи, – посміхаючись говорить дівчина.
Але й на цьому Настя зупинятися не хоче. До вже існуючих у її тепличці квітів дівчина на наступний рік планує додати ще троянди та хоче спробувати вирощувати хвойні рослини.

 

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

six + 13 =