Пологівські вісті Місто «Здирництво чистої води: як мене залишили без копійчини у кишені після сплати...

«Здирництво чистої води: як мене залишили без копійчини у кишені після сплати комунальних» (З листа пологівчанки)

0
924

Кожного місяця, у 20-тих числах, я йду до банку, аби сплатити за комунальні послуги. Як це буває в останній час, у ці дні термінали самообслуговування не працюють, а там, до речі, комісія за сплату комунальних платежів не досить висока. Нічого іншого не залишалося, як зайняти чергу до каси і саме таким чином заплатити комуналку.  Вдома я все чітко підрахувала, скільки грошей маю заплатити і взяла ще трішки, аби після банку зайти на базар купити хліба, крупи та  цибулі. Коли мені касир порахував усе разом і озвучив суму, яку я маю віддати, у мене аж руки затрусилися. За 5 квитанцій, які я сплатила, з мене взяли ще 75 гривень комісії, тобто за кожну проведену квитанцію я заплатила  по 15 гривень. Мало того, що уся майже уся пенсія йде на сплату комунальних платежів, так ще й забирають останні кошти за проведення банківської операції. Так, я згодна, що комісія має бути, банк має заробляти, але ж усьому є своя межа. Це здирництво чистої води. Звичайно, після такого візиту у мене залишилися лише копійки у кишені, яких вистачило на буханочку найдешевшого хліба та рулони квитанцій. Зараз молодь сплачує усі рахунки через Інтернет. Я від цього далека, та й звикла, щоб усе було з мокрими печатками та підписами. Тепер доведеться звертатися до онуки за допомогою, аби вона сплачувала мої рахунки за комуналку через свій телефон, як зараз це молодь робить, адже з такими тарифами та такою комісією легко можна залишитися голом та босим.

Діна Ганошенко, 80 років.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

17 + twenty =