Зараз в усіх складне життя, і будь-кому недовго стати жебраком. Добре, що серед нас багато добрих, милосердних людей, котрі щось та й покладуть в простягнуті руки. Я теж інколи в жменю чи в кухлик кину кілька копійок та й піду і гадки не маючи, на що потратять мої гроші.
А сьогодні стою в черзі в АТБ, щоб розплатитись за покупки, а спереду жінки шепочуться та тикають на якогось покупця. Дивлюся, а це той здоров’яга чоловік, що їздить по милостиню з якогось села.
Не звертаючи ні на кого уваги, він розплатився за пляшку хорошого пива, дорогого напою – і пішов. Мав він на увазі всі людські побріхеньки про нього. Завтра настане день і він знову приїде в Пологи просити, щоб після цього піти і скупитись.
Тільки ж я через нього вже нікому не подам.
Оксана, м.Пологи.
