15 лютого одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.
Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.
У народі вірили: на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо – туди, де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро буде потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.
А назва така була у свята, тому що вважалось – 15 лютого, це єдиний день, коли взимку може пролунати грім.
Прикмети, ворожіння, звичаї:
Якщо на Стрітення з дахів звисали бурульки – їх збирали і розтоплювали, додаючи у воду. Таку воду вважали цілющою, здатною вилікувати як рани чи внутрішні захворювання, так і вберегти від злого ока і відьмацьких чар. Нею освячували воїнів перед битвою, господарі кропили худобу на першому вигоні, а пасічники окроплювали вулики перед початком сезону.
Ворожіння на Стрітення було таке: виставляли тарілку із зерном на ніч на вулицю. Як зранку на ньому з’явилась роса, то буде врожай, як нема роси — справи будуть кепські.
У цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!”. Від “громичної” свічки і саме свято, крім “Стрітення” або “Стрічання”, називалося колись “Громиця”.
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.
На Стрітення Господнє не можна:
Лаятися, сваритися, робити прибирання, вишивати, прати, працювати.
Не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду у цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності. Існувало навіть прислів’я: “На Стрітення вирушиш в дорогу – скоро додому не повернешся”.
Ще одна цікава заборона – класти у цей день гроші на кухонний стіл. Вірили, що тоді удача від вас відернеться, а гроші буквально будуть витікати крізь пальці.
Народні прикмети на Стрітення:
- Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
- Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
- Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!
- Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!
- День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
- Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
- Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
- Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
- Як на Стрітення зі стріх капає, ще довга буде зима.
- Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна. – Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
- Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.
- Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
- Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
