Якщо хтось впізнає в цій історії себе – я не збираюся просити в них вибачення, бо вони реально … не хороші люди.
Моя свекруха (65 років) живе в селі. В її сусідів є 25-річна безпутня донька. З горем пополам закінчила школу, працювати не хоче, але ж двох дітей, яких народила не знає від кого, годувати та вдягати треба – ось і влазить у мікрокредити, які віддавати їй нічим. Але колектори дзвонять за кредит не до неї, а моїй свекрусі, бо молода сусідка вказала її номер телефону.
Першого разу, навесні, кредит погасили батьки дівчини. Але вона знову влізла у ще більший кредит – і знову до свекрухи йдуть дзвінки з раннього ранку і до ночі. Батьки дівахи морозяться, а днями вкрили матюками і заявили: “Тобі дзвонять – ти і плати, а ми тут ні при чому”. Свекруха переживає, плаче, піднявся тиск.
Ми з чоловіком вирішили, що в ці вихідні їдемо в село розбиратися з сусідами та поміняємо свекрусі “сімку”, щоб більше не жахалася дзвінків.
Але ж проблема з погашенням мікрокредитів торкнулася не тільки нашої сім’ї. У мене враження, що у позиках вже пів Поліг, бо таких підстав з телефонами багато. Я повбивала б тих, хто набирається кредитів, не збираючись їх віддавати, а підставляє своїх знайомих, друзів, яких потім вдень і вночі дістають колектори.
У такій ситуації побували мої знайомі, навіть моя мама, котру підставила краща її подружка – любителька швидкозаймів.
Знаючи історії знайомих, рідних мені людей, я шокована, що на підставу здатні не тільки безпутні, а й реально нормальні люди, про яких ніколи б не подумала погане. Але вони виявляються такі: легко дають телефони друзів, подруг, знайомих, яких потім колектори дістають за чужі борги.
Шановні любителі мікрозаймів, майте совість! Інакше я не відповідаю за себе.
ОЛЕНА, м. Пологи.
