Кожен 12-й учасник ЗНО не здав тест з української мови та літератури і майже кожен восьмий не впорався з історією України. Такі невтішні підсумки ЗНО, які в цьому році пройшли після кількох місяців дистанційної освіти.

До речі, саме з цієї причини бали для тестування знизили. Іншими словами, якщо в минулому році “не здав” з української ставили тим, хто набрав нижче 24 балів, то в цьому – 21. Подібним чином вчинили також з іншими предметами. І незважаючи на такі поблажки, результат все одно не з приємних. Найцікавіше, що попутно в Україні вирішили скоротити кількість вчителів.

Зовнішнє незалежне оцінювання показало, що 22 834 школяра провалили тести з української мови та літератури, а також з історії України. У відсотках це виглядає так: 8,32% і 13,19% відповідно. З математикою не впоралися 12,7%, а з англійською – 7,3% учасників ЗНО.

Як писали педагоги, у випадку з мовою багато проблем виникало саме з тими завданнями, які пов’язані безпосередньо з грамотною мовою. Наприклад, стійкими словосполученнями, наголосами. Їм у школі, на відміну від правил пунктуації та орфографії, приділяють уваги менше, а чисту мову в сім’ях знайти в Україні досить складно.

Якби не зниження порогового бала, то ситуація могла бути набагато гірше. Крім того, в цьому році вперше ЗНО здавали лише ті, хто планує вступати до вузів. А значить, в загальній статистиці немає тих, хто ходив на тести для галочки. Для порівняння: в минулому році поріг тестових балів з української мови та літератури провалили 15,8% абітурієнтів, 16% не склали історію, а 18% – математику.

“Навіть не знаю, хвалити себе або скаржитися. Мої випускники склали ЗНО набагато краще, ніж я сподівалася … Але, коли вони показали скан-копії своїх творів, я бачу, що оцінки повинні були бути нижче як мінімум за кількома критеріями”, – такий лист від викладача процитував на своїй сторінці в Facebook екс-глава Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

“Це наслідки дистанційного навчання – це реалії сьогоднішнього дня. Батьки хочуть хороших оцінок, діти не хочуть вчитися. Тривала пам’ять відсутня, йде перенасичення матеріалом. У даній ситуації винні всі: батьки, вчителі та діти”, – пояснила ситуацію, що склалася, вчителька математики Людмила Шиман.

У той же час ряд філологів впевнені, що звинувачувати дистанційну освіту не можна. Тому що мову та літературу вчать з молодших класів, та й історію не осягають за три місяці до здачі ЗНО. Тобто проблема комплексна, і виникла вона далеко не під час карантину.

Низькі бали з української мови та літератури можна пояснити тим, що багато дітей вчаться не на рідній мові. Через відсутність шкіл для нацменшин у різних регіонах їм доводиться йти вчитися в українські. Але, на жаль, в результаті якість освіти залишає бажати кращого, – такої думки вчителі зарубіжної літератури. А вчителі історії підкреслюють, що з кожним роком тести з історії вражають – багато питань складено некоректно, а сама програма побудована так, що діти повинні тільки зубрити. “Учень не вміє вишукувати головне, встановлювати причинно-наслідковий характер тієї чи іншої події. У 11-му класі вчитель будує урок не на осмисленні матеріалу, а на зазубрюванні тестів. Діти не вміють аналізувати матеріал і робити висновки, висловлювати власну думку, дискутувати. Крім цього, в тестах є питання з історії України 7-го класу, 6-го класу, але в 11-му ніхто особливо це не повторює. На все годину в тиждень “, – обурються вчителі історії.

А екс-радник міністра освіти Оксана Макаренко згадує проблеми помилок в підручниках.

“Їх дуже багато. Найяскравіший приклад – сумнозвісний підручник з математики, де було 153 помилки на 148 сторінках. Наприклад, 12 розділити на 2 виходило 12. А все тому, що у нас можуть спокійно просто склепати щось з Інтернету”, – говорила вона в  інтерв’ю.

У кінці минулого року Україна вперше взяла участь у міжнародному оцінюванні якості середньої освіти PISA. В результаті серед 72 країн Україна займає 37-42-е місце з читання, 41-46-е – з математики, 35-42-е – з природничих наук. Наше підсумкове місце нижче, ніж Польщі, Угорщини, Росії, Естонії та Латвії. Якщо конкретніше, то до базового рівня з математики, наприклад, не дотягли 36% 15-річних. За читання базового рівня не досягли 26% школярів. А в середньому у кожного четвертого учня в Україні низький рівень грамотності в таких сферах, як читання, математика і природничі науки.

“Так, проблематика освіти дуже велика. Це і маленькі зарплати вчителів, і той фактор, що професія вчителя не надто престижна. Адже в педагогічні вузи йшли учні з далеко не кращими балами по ЗНО. Вчителі молодших класів краще підготовлені, оскільки вчилися ще в педучилищах , де освоювали практичний досвід. А зі старшою школою складніше, там міжпредметні зв’язки порушені “, – резюмує Макаренко.

Втім, сферу освіти чекає оптимізація і скорочення. За розрахунками Мінфіну, фактична кількість ставок педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти (без інтернатів) становить 502,3 тис. одиниць. А це більше розрахункової кількості на 36,2 тис. одиниць.

“Тобто у нас вчителів на 32 тис. більше, ніж потрібно. І мова йде про додаткові 5,6 млрд грн видатків із бюджету. Шкільна мережа у нас дуже розгалужена. І якщо порівняти цифри 90-х років, скільки у нас було шкіл, а також скільки дітей і вчителів у цих школах, то зараз кількість учнів у нас зменшилася майже вдвічі, а ось вчителів не зменшилася. Тому треба оптимізувати мережу. Адже в районі або в якомусь місті освіта якісніша, ніж у селі “, – заявив заступник глави Мінфіну Роман Єрмолічев.

https://kurs.com.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

two × 4 =