Чимало з тих, хто проїжджає тарасівським шляхом на Вербове або в Пологівський райцентр, зацікавлено зазирають у двір місцевого жителя Олександра Анатолійовича Сидоренка. Трапляються й такі, котрі спиняють авто, настирливо тиснуть на клаксон – і вигукують господаря.

Від спокуси поговорити з власником будинку, не втрималися й ми. Ще б? У садку, перед причілком хати, на бетонному постаменті в яскравих проміннях сонця виблискував бронзовий бюст …Тараса Шевченка.

– Я вже звик, що біля двору зупиняються машини і люди просять розповісти, звідки взявся бюст, та бажають біля нього сфотографуватися. А що? Хай фотографуються, мені не шкода, – посміхаючись, розповідав учитель фізкультури Тарасівської ЗОШ Олександр Анатолійович Сидоренко. І, як тепер з’ясувалося, ще й палкий шанувальник творчості геніального українського поета.

Розказав і нам, що не зміг допустити, щоб пошкоджений бюст Шевченка викинули на смітник. Забрав його додому, відреставрував – і встановив …на причілку будинку.

І ось другий рік всі, хто проїжджає повз двір Сидоренків, задивляються на бронзовий бюст. Коли з дерев опадає листя, тоді Шевченко, мов на долоні, а коли гілля  вбирається в зелень, ледь-ледь проглядає із затінку. Мабуть, через це дехто  в Шевченкові впізнає не менш відому особистість – вождя світового пролетаріату.

Коли в Олександра Анатолійовича запитують: для чого встановив на дворищі пам’ятник Леніну – сміється. А що? Подібні жарти сьогодні можуть тільки забавляти. Хоча в роки окупації Тарасівки фашистами трапилася ось така історія.

Чи під час вступу німців, чи за інших обставин  у пам’ятника Леніну, що стояв у центрі села, відірвало руку. Окупанти іронізували, мовляв, совєтам тепер точно капут. А на ранок руки вождя не стало і, як німці не старались, пошуки позитивних результатів не дали. А з приходом наших рука знайшлася, її переховував хтось із місцевих активістів.

Тепер ось цікава історія сталася з бюстом Шевченка. Але ж Шевченко – не Ленін. Народні симпатії до нього ніколи не залежали й не будуть залежати від віянь часу.

Лідія СЛАБИШЕВА.

Фото Ірини ЛІСОВОЇ.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

7 − five =