Я вже звикла, якщо по дорозі на роботу натраплю на зграю собак, то вони будуть мені попадатися через кожну сотню метрів. А сьогодні, під час обідньої перерви, поспішаю в АТБ і чую, як голосно, на всю площу, сваряться чоловік із жінкою.

Спочатку жінка укрила чоловіка матюками за те, що, не попередивши, перегнав машину в холодок, а вона його по всій площі шукає. А потім він їй у тій же манері, з міцними матюками, пояснював для чого це зробив.

Я відійшла всього лиш кілька метрів, аж тут двоє в спецівках про щось говорять, сміються – і через кожне слово матюк.

Скупившись в АТБ, я пішла провідати знайому. Щоб скоротити шлях, пішла повз “старе” відділення поліції. А там на ганку двоє працівників у формі, так би мовити, спілкуються, а мова в них, ну просто …солов’їна.

Прийшла до знайомої, а та ділиться про доньку, котра працює в Запоріжжі в якійсь серйозній установі. Викликав, каже, її начальник відділу – і став крити останніми словами. А сам же – молодий, зелений.

Я не знаю, чи в мене день сьогодні такий, чи спілкування з матюками сьогодні уже норма, тож хочу поцікавитись, чи залишилися серед нас нормальні, котрі не матюкаються хоча б у присутності чужих людей?

Тетяна С.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

5 × one =