Два роки тому вся Україна жваво обговорювала ЗУ «Про відходи», бо у 2012 році до нього додали пункт «і», яким заборонили з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених побутових відходів. Вже минуло чимало часу, тож вирішили запитати у міського голови Юрія Коноваленка, що зроблено у цьому напрямку.

– На третину з того, що планували, ми робимо. По-перше, хоч потроху, але все ж сортуємо сміття. Люди активно розділяють і окремо кидають пластик у спеціальні баки, які встановлені майже біля кожної багатоповерхівки в місті. І підприємці, які працюють на цьому ринку – Гайдук та Сіряк, звільняють та вивозять кошики, завдяки чому на полігон вивозимо значно менше сміття. На самому полігоні робітники також здійснюють перебирання, сортування та вивезення сміття. Роблять з певною періодичністю, адже існує проблема нехватки кадрів. Робота тяжка та брудна, і далеко не всі витримують її, – говорить Юрій Анатолійович. – Попередня домовленість з підприємцями, які хотіли співпрацювати з нами раніше і мали придбати різнокольорові пакети для приватного сектору, щоб роздати домоволодінням, а потім за встановленою періодичністю їх збирати, а біля багатоповерхівокмали встановити різнокольорові контейнери для пластику, паперу, скла та органіки, зараз заморожена. Фінансовий стан підприємців не дозволив це зробити. Перспектива ще є. Знаю, що вони зараз активно шукають приміщення для розміщення пресів, – зазначає міський голова. –З одного боку, зараз на сміттєзвалище вивозиться значно менше відходів, але ми чудово розуміємо, що роботи непочатий край. Зараз ми знаходимось десь посередині. Закупити баки на 3 сектори, на жаль, доки не можемо. Просто немає коштів у бюджеті, – констатує міський голова. – «Житло-Сервіс» самостійно зробити також не може. Підприємство ледь-ледь покриває свої затрати. Міська рада нещодавно й так для нього придбалаще один сміттєвоз. Оперативніше тепер буде відбуватися процес вивозу сміття. Не спрацював і ринок вторинного прийому сировини. Спочатку були охочі підприємці цим зайнятися. А зараз питання залишається для нас відкритим. Основна мета, що стоїть перед нами – зменшити кількість несанкціонованих звалищ і щоб той полігон, який використовуємо, був лише для органічних відходів, – говорить Юрій Анатолійович.

Але є й позитивні новини

– Підприємці, які працюють у цьому напрямку, отримали дозвіл від міської ради. Вони встановлять контейнер і прийматимуть вторсировину (пляшки, скло, пластмасу) від населення. Зараз вони займаються питанням перевезення своєї техніки ближче до міста, бо знаходяться в селі Івана Франка. Як тільки все встаткується, зменшиться відстань доставки і процес пришвидшиться, – з оптимізмом говорить Юрій Анатолійович.

Куди везуть сміття, що збирають в Пологах: етапи сортування

– Працівники полігону переважно сортують сміття, яке привозять з приватного сектора. Адже жителі багатоповерхівок підтримали ідею сортування, і згідно з нашим моніторингом помітно, що сміття стало в рази менше, – зазначає Юрій Анатолійович.

Ми вирішили завітати на полігон та на власні очі побачити, як там все відбувається.

Перше враження, як тільки сюди потрапляєш, – немає різкого запаху та навалених гір сміття. Все досить пристойно. Як відбувається робота на сміттєзвалищі, запитали безпосередньо у людей, які власними руками його щодня сортують.

– Ось щойно заїхали наші хлопці, які привезли заповнену машину сміттям. Зараз вони вивантажують усе на одну купу. Далі усе сортують: пластик – окремо, скло – окремо. І пакують у великі мішки. Потім за втор сировиною приїздять підприємці,з якими укладено договір, і забирають, – розповідає Наталія Онупрієнко, жінка, яка тут працює вже 3 рік.

Звичайно, робота у сортувальників не з легких і не з приємних. Але, посміхаючись говорять, що її має хтось виконувати. Роботи не цураються. За день перебирають не одну таку купу. Результати не можуть не вселяти надію.

Чи готові пологівці сортувати сміття?

Крок за кроком, а все ж пологівці йдуть до цього.

– Не може не радувати той факт, що значно більше стало відповідальних громадян. Люди досить швидко наповнюють кошики пластиком та папером. Хоча ще є й такі, які й досі возять сміття до лісосмуг, створюючи стихійні сміттєзвалища. Як ми зцим боремося? Як тільки дізнаємося про таке, відразу відправляємо смієттєвоз та працівників, які прибирають непотріб. Але ж – це не вихід. Зі свого боку, ми зробили все можливе, аби люди не смітили. Вже багато років поспіль, з понеділка до п’ятниці, пологівці можуть вивезти сміття, яке у них накопичилося вдома, не на «Бублик», чи викинути обабіч шляхів, а безкоштовно вивезти на сміттєзвалище, де його переберуть та згідно з нормами утилізують, – розповідає директор КУП «Житло-Сервіс» Олександр Вікторович Луценко.

Сортування сміття – це не лише про обов’язки, а й про відповідальність

За словами екологів, справа не лише у неготовності більшості українців сортувати сміття – за неофіційними даними, це робить приблизно 4% жителів країни. Але й у тому, що в Україні поки що обмаль потрібної інфраструктури: заводів, які займаються вторинною переробкою відходів, встановлених біля будинків відповідних сміттєвих контейнерів тощо. Тому сміття сортують здебільшого ентузіасти, яким не байдуже, і які готові витрачати час та ресурси, аби відходи перероблялися вторинно. Говорити ж про врегулювання проблеми на рівні законодавства та введення штрафів за порушення – зарано. Щоб запровадити це у будь-якому місті – потрібно збудувати інфраструктуру з переробки відходів, а тоді вже зобов’язувати населення сортувати сміття. А для цього потрібні великі фінансові вкладення.

Навіщо сортувати побутові відходи?

В Україні можна було б значно зменшити розмір та кількість сміттєзвалищ, якби частина побутових відходів потрапляла на переробні заводи. Сьогодні у нас є підприємства, де, зокрема, переробляють метал, пластик, скло та папір. Проте, щоб вивозити сміття на перероблення, потрібно його попередньо відсортувати.

На сміттєзвалищах відходи «зберігаються» та накопичуються роками. Так, щоб повністю розклалася металева бляшанка, потрібно близько 50 років, а скляна пляшка – приблизно 1000. Кинутий на землю сигаретний фільтр розпадатиметься до 3 років, губка для миття посуду – 200, а викинутий підгузок – до 500 років.

Тоді як звичайну паперову упаковку з-під пластівців можна переробити 7 разів, а 60 кілограмів такого паперу рівноцінні одному дереву.

З чого варто почати?

За словами експертів, перший крок до сортування сміття найвагоміший – це відмовитися від тих відходів, які нам насправді непотрібні. Мова йде, наприклад, про пакування, якими можна просто не користуватися.

– Є країни, які заборонили взагалі виробництво і використання одноразових пакетів – це дуже хороша ініціатива. Мають бути штрафи. Потрібно ввести певний перехідний період і розповісти, як до цього звикати. Люди, які часто користуються пакетами, матимуть час знайти альтернативу, – зазначила еколог Анастасія Расулова.

Екологи радять відмовитися від пакетів –їм існують багаторазові альтернативи.

– Людям потрібно зрозуміти, що загроза від використання пластику, про яку так часто говорять ЗМІ, – не жарти. Спочатку це шкода нашим екосистемам, а потім – нам. Крім того, треба знати, що сортування сміття важливе не лише для екології, а й для нашої економіки. Так, на сьогоднішній день, система переробки вторинної сировини в Україні далека від ідеалу, але її введення –правильний стратегічний крок. Сміття – ресурси, які коштують грошей, – пояснює Анастасія Расулова. – Найголовніше – щоб система запрацювала. Тоді люди швидко навчаться сортувати. Це так само, як чистити зуби вранці, чи інші побутові речі, які ми робимо, навіть не замислюючись, – нескладно абсолютно, – говорить еколог.

Оксана БОЙКОВА.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

3 × two =