7 речей, які не можна забороняти дитині

0
392
Toddler girl, rear view, splashing in puddles in muddy country road with yellow rain boots. Left copy space.

Безумовно, батьки намагаються вберегти свою дитину від небезпек, поганого впливу і поганих звичок. Однак є кілька речей, коли батькам краще розслабитися і дати дитині свободу.

Про це пише Колобок.

1. Дивитися сучасні мультфільми
Є стереотип, що мультфільми, які зараз виробляють, – все про монстрів і не несуть ніякої корисної інформації. По-перше, мультфільми все-таки є різні. І про монстрів, і не тільки. І багато хто з них намальовані дуже якісно. Пам’ятайте, що наші батьки свого часу теж були в шоці від мультиків, які ми дивилися.

Але не варто «підсаджувати» дитину на суцільні радянські мультфільми. Вони, можливо, добрі, але морально застарілі. Вони несуть приклади поведінки, способу життя і життєвих реалій, які давно в минулому і які дитина не зустріне в реаліях життя. Щоб вона росла в актуальною інформаційному середовищі (і була «в темі» серед ровесників), потрібно дозволяти дитині дивитися сучасні мультфільми та вчити її розпізнавати якісний і другосортний матеріал.

2. Бігати по калюжах і забруднюватися

Ви напевно турбуєтеся, щоб дитина не промочила ноги під час дощу і не захворіла, а тому суворо наказує їй обходити всі калюжі. Але калюжі – це ж так цікаво! Їх потрібно спробувати ногою, рукою, покидати камінчики, пострибати в них. Дозвольте маленькому досліднику проявити себе і не вбивайте бажання пізнавати світ. А за сухі ноги нехай відповідають гумові чоботи. Так само варто змиритися з фактом, що з вулиці дитина прийде замурзаною і їй знадобиться душ і змінний комплект одягу.

3. Фантазувати і мати уявних друзів
«Що ти таке придумав?», «Що за дурниці?» – так батьки часто реагують на прояв дитиною фантазії. За статистикою, майже половина дітей в певному віці має уявних друзів, і психологи заспокоюють: це нормально. Дитина розуміє, що його друг уявний, у неї немає галюцинацій і вона не бачить привидів. Дозвольте малюкові фантазувати і ділитися з вами плодами своєї уяви.

4. Бути дивним
Нерідко батьки хочуть від своєї дитини двох протилежних речей одночасно: бути особливою і при цьому бути, як всі. Тобто ти, малюк, звичайно, повинен бути найрозумнішим, найкрасивішим, унікальним, творчим, але, будь ласка, не смій виділятися з натовпу. На прикладі це виглядає як вмовляння заплести косички

– тому що «ти ж дівчинка», «інші так ходять», «що подумає вихователь». Або вдягти  тільки те, що добре поєднуються між собою, хоча дитина хоче червоні штани в смужку, зелену кофту в горошок і бузкові шкарпетки з машинками.

Дозвольте дитині грати не з усіма і не спілкуватися з нав’язаними однолітками, якщо їй не хочеться. Самій вибирати, що одягти (можна підказати, переконати одягнутися хоча б по погоді, але не вимагати), які книжки читати. Якщо дитина діє в межах зони безпеки і не порушує чужі кордони, то нехай робить так, як вважає за потрібне, робить дивні, на ваш погляд, речі.

5. Плакати

Скільки не стверджують психологи, що виражати емоції через сльози – це нормально для будь-якого віку і статі, проте часто можна почути від дорослих «чоловіки не плачуть», «а ну давай переставай плакати» тощо. Дозвольте дитині прожити негативну емоцію через плач, виплеснути її і заспокоїтися. Від цього хлопчик не виросте скиглієм, зате на одну психологічну проблему у нього точно стане менше. Якщо неможливо висловити емоції через плач – діти знайдуть інший вихід: битися, ламати предмети, заподіювати шкоду собі. А це, погодьтеся, набагато більша проблема, ніж сльози.

6. Вищати, бігати, кричати

Для дитини прояв активності у вигляді бігу, криків, вересків – абсолютно нормальне явище. У неї дуже багато енергії, яку потрібно якось витрачати. І зовсім безглуздо змушувати малюка на вулиці постійно бути поруч, не шуміти і зайвий раз не рухатися. Виходить, ні в будинку йому не можна шуміти і бігати, ні на вулиці. Така дитина ризикує вирости замкнутою, залежною від батьків, нездатною на адекватний прояв емоцій і бажань.

Звичайно, варто пояснити дитині, що в деяких місцях і ситуаціях крики і біг недоречні. Але набагато краще у нього вийде стримуватися в потрібний момент від шуму, якщо в основному є повна свобода для виплеску енергії.

7. Висловлювати власну думку

Оскільки на батьках лежить повна відповідальність за дитину, їм зручніше, щоб та завжди і в усьому беззаперечно слухалася. Однак дитина – це все-таки окрема людина з власним поглядом на життя, причому з самого народження. І важливо не просто наказувати їй зробити те чи інше, але вчитися домовлятися, знаходити компроміси, пояснювати, чому необхідно щось зробити, а від чогось відмовитися.

Також дитина повинна знати, що висловити свою думку можна і в спілкуванні з іншими дорослими, наприклад, вчителями. Не можна перебивати і грубіянити, але висловити думку – це нормально. І якщо вона не збігається з учительською – це теж нормально. Вміння відстояти свою позицію – одна з найцінніших в майбутньому житті вашої дитини.

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут