Сучасні батьки не завжди замислюються над фразами, які говорять дітям. Більшість з них передається з покоління в покоління. Тож читайте 10 фраз, які руйнують психіку дитини.

1. Дай я зроблю сама, у тебе все-одно не вийде

Нерідко ми вимовляємо ці слова з кращих спонукань, бажаючи допомогти дитині щось зробити швидше і якісніше. А в підсумку сприяємо вихованню невпевненої в собі людини, особистості, запрограмованої заздалегідь на невдачу. Дитина, якій у родині не дають право на помилку, можливість робити щось самостійно, в школі буде безініціативною, в спілкуванні замкненою і недовірливою.

Чим замінити: «Спробуй зробити сам, якщо тобі потрібна буде допомога, можеш розраховувати на мене».

2. Бери що хочеш, тільки не плач

Ниття, істерики, крики, плач – все це є в арсеналі ваших маленьких шантажистів. Дитина, звикла добиватися бажаного шляхом маніпуляцій, тільки й чекає цих слів від батьків. І одного разу давши слабину, в гіршому випадку, мами і тата змушені розплачуватися за це все життя, в кращому – довго ще вчиняти «роботу над помилками». Таким чином, наберіться терпіння і не поступайтеся юному маніпулятору. Постарайтеся перемкнути увагу малюка на інший об’єкт, а якщо істерику припинити не вдається, то залиште дитину на деякий час одного. Пам’ятайте, немає глядача – немає спектаклю.

Альтернатива: «Я розумію, що тобі дуже хочеться …, але ти знаєш, що я не можу тобі цього дозволити»

3. Якщо ще раз так зробиш, я тебе покараю

Ваша дитина давно звикла до подібних «обіцянок» і навряд чи на них зреагує. Згадайте, скільки разів ви вимовляли ці слова, а покарання так і не послідувало. Чому ви тепер дивуєтесь, що малюк перестав сприймати ваші погрози всерйоз. Однак, якщо в сотий раз ви все-таки зважитесь виконати свою обіцянку, то не дивуйтеся тому, що він всерйоз образиться на вас. Дитина повинна знати, що ваші слова не порожній звук і обіцяне буде виконано. Тому будьте послідовні і не кидайте слів на вітер.

Альтернатива: Я попереджала тебе про наслідки, тому не ображайся, але я змушена виконати свою обіцянку.

4. Припини негайно, кому кажу…

Уявіть ситуацію, на роботі ваш начальник або колега кидає вам в обличчя подібну фразу. Ваша реакція? Ну, точно, настрій не покращає і бажання негайно послідувати наказу не з’явиться. Чого ж тоді ви чекаєте від дитини, особа якого стоїть на порозі свого розвитку і формування? Негайного підпорядкування та позитивної реакції на подібне звернення? Швидше за все, ваша фраза викличе абсолютно протилежний ефект того, що ви очікуєте отримати. І ніяк не посприяє зміні ситуації, в якій опинилися ви і дитина. Поважаючи дитину як особистість, спілкуючись з нею на рівних, ви з юних років прищеплюєте малечі почуття власної гідності і самоповаги.

Альтернатива: Я бачу, що ти зараз засмучений, ми поговоримо про це, коли ти заспокоїшся.

5. Невже ти не розумієш, що…

А далі слідує стандартний набір: «він маленький, а маленьким потрібно поступатися», «так робити не добре», «старших треба поважати» та інше. І чим більш монотонна і занудна мораль, тим швидше спрацьовує захисна психічна реакція організму. Дитина засмучена тим що трапилося і, в даний момент, їй дійсно не зрозумілий сенс ваших слів. Вона не в змозі перемкнутися зі своєї проблеми. Необхідно дати їй можливість виговоритися, якщо це підліток, або спробувати переключити увагу, якщо це маля. І тільки після того, як малюк заспокоїться, в спокійній обстановці повернутися до проблеми.

Альтернатива: Я готова вислухати твою точку зору. (Для підлітків).

А давай ми з тобою … покатаємося, помалюємо і т.д. (Для малюків).

6. Ну хіба так можна, ти ж дівчинка (хлопчик)

Багатьом з нас так говорили в дитинстві бабусі, мами та вчителі. В підсумку: ми мучимося на роботі, що нам не довподоби. А так хотілося стати кухарем, але мама стверджувала, що не чоловіча це справа, а бабуся хапалася за голову: “дівчинка – автомеханік, ну де це бачено?”. Нав’язані з дитинства стереотипи, відкладають відбиток на все подальше життя і не дають особистості проявити свій творчий потенціал.

Альтернатива: Тобі дійсно це подобається?

7. Ну хто по таких дрібницях плаче?

Ви йдете по дорозі і раптом, на рівному місці, ламається каблук на ваших улюблених туфлях. Ви, звичайно, турбуєтеся, а подруга каже: «Та годі тобі, купиш нові». Улюблена футбольна команда чоловіка програє, він в паніці бігає по кімнаті, а ви йому: «Ну не турбуйся, в наступний раз виграють». Ситуації знайомі і зрозумілі вам. Однак, як складно буває зрозуміти малюка, який цілих п’ять хвилин будував замок з піску, а тут прийшов шкідливий хлопчисько і все зруйнував. Сприймайте дитину як особистість, з його маленькими образами і розчаруваннями. Адже так легко підірвати один раз довіру до себе, а потім, через років десять, дивуватися: «Чому він у мене такий потайний?».

Альтернатива: Я знаю, як тобі зараз прикро, я б теж засмутилася.

8. Раз ти такий, то я тебе не люблю!

Ми часто і багато говоримо про те, як діти нами маніпулюють, забуваючи, що цьому ми їх вчимо самі. Цією фразою ми чітко даємо зрозуміти, що згодні любити малюка, тільки якщо він буде вписуватись в наші рамки і правила, забуваючи, що любити дітей треба не за щось, а всупереч усьому. Звичайно, любити поступливих та слухняних дітей легше. Потрібно сприймати дитину такою, яка вона є.

Альтернатива: Ти зробив недобре, але я все одно люблю тебе.

9. У нас немає грошей на це … це коштує занадто дорого

Малюк думає: “Якби були гроші, то мама з татом обов’язково купили б цю 125 машинку”. Звичайно, батькам простіше звільнитися від дитини стандартною фразою, ніж пускатися в довгі роз’яснення, чому не варто купувати чергову іграшку і що таке сімейний бюджет. Однак, якщо ви знаєте, що річ дитині дійсно необхідна, то спробуйте з ним домовитися. Поясніть, що сьогодні ви не готові її придбати, але обов’язково її купите пізніше. Звичайно, це може зайняти трохи більше часу, ніж стандартна відмовка, але це варте того.

Альтернатива: Люба, ми прийшли в магазин за продуктами, а вдома у тебе є лялечка, і ми зараз обов’язково прийдемо і пошиємо їй плаття (зробимо зачіску і т.д.).

Дорогий, це дійсно хороша річ, але ми її купимо наступного тижня, ти згоден?

10. У інших діти нормальні, а в мене …

Варто зізнатися, що батьки часто дозволяють собі вішати ярлики на дітей, типу: «нечупара», «безглуздий», «недолугий» тощо. Тим самим ми програмуємо їх свідомість на певний стереотип поведінки. При цьому, очевидно, забуваючи знамениту фразу з мультфільму: «Як ви судно назвете, так воно і попливе». Не дивно, що через роки можна почути відгомони цих фраз: «ну, це не з моїм характером» або «всі люди як люди, а я …». Пам’ятайте, що «дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли він менше всього її заслуговує».

Альтернатива: Я люблю тебе і хорошого, і поганого.

За інформацією pleyady.kiev.ua.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут