Аліменти на батьків: пологівці «за» чи «проти»? (ОПИТУВАННЯ)

0
16

Цю тему бурхливо обговорювали і в Пологах. Навіть мої батьки запитали: «А ти чула, що урядовці хочуть, щоб пенсіонерів утримували діти?» Після цього й зрозуміла, що таки треба розібратися в цій темі. Чомусь пологівці вирішили, що держава хоче відмовитися від пенсій. ЦЕ НЕПРАВДА І ЗВИЧАЙНІ ВИГАДКИ. Але все одно цікаво стало, а як же ставляться пологівці до запровадження адміністративної відповідальність за несплату аліментів на утримання батьків. Це і з’ясували під час опитування.

Лілія Хоменко:

– Я більше «за» таке нововведення, ніж «проти». Батьки дітей піднімають, вчать, несуть відповідальність за них, ставляють на ноги. Я вважаю, що діти мають віддавати свій обов’язок батькам. Це природно, коли батьки піклуються про своїх маленьких дітей, а ті, стаючи дорослими, – про них. Так має бути.

 

 

 

Наталія Солодка:

– Це, на мою думку, більше питання моралі. Проте, якщо все буде на рівні законів, то це нормально. Є ж такі випадки, коли літні люди залишаються покинутими, здаються самотніми, але в них є діти, родичі. Якщо в дитини є кошти для того, щоб утримувати своїх батьків, а вони живуть на межі бідності з мізерною пенсією, буквально – виживають, то я тільки «за». Але якщо все буде врегульовано в розумних межах, щоб цим не маніпулювали і не зловживали. Як дитинство, так і старість у нас мають бути захищені. Немає нічого гіршого за покинутих дітей і покинутих батьків.

 

Валентина Якимівна:

– Я навіть згодна з такою думкою, але сама молодь у нас бідна. Немає в дітей можливості працювати нормально, заробляти достойні зарплати. Хоча в більшості своїй саме бідні й тягнуться до своїх батьків, а багаті частіше забувають про них. Я навіть далеко брати не буду. Маю мізерну пенсію, але діти в мене в такому становищі, що їм самим просто необхідна допомога. Я вже думаю так: одежа є, поїсти є, ну, ліки треба. А діти мої живуть в зоні АТО. Заробітків там не мають. Як я їм не допомагатиму? Як я їм можу сказати: «Діти, дайте!». А з чого вони дадуть?

 

Іван Дерменжи:

– Бувають недобросовісні батьки, які користуються цими законами і можливостями, щоб щось отримати від своїх дітей. А нормальні батьки самі дивляться на це негативно. Я вважаю, що все залежить від совісті дітей. Це моральний момент і законами його регулювати не варто.

 

 

 

Анатолій Кащенко:

– Думаю, все залежить від сімейних відносин. Все-таки є такі діти, які забувають про хворих батьків. Скільки в нас покинутих батьків у будинках престарілих? Мабуть, є такі, до яких і не навідуються. Про своїх батьків забувати ніколи не можна, які б вони не були. Бувають ситуації, коли батьки і діти не знаходять спільної мови, але це неправильно. Ніякі закони, окрім людських, тут не зможуть діяти і виправляти щось.

 

 

Р.S. Чи то знову інформаційний «вброс» зробили, щоб людей відволікти від чогось іншого, чи то, дійсно, тема ця назріла – судіть самі. Але вона підняла на поверхню багато питань, і моральних в тому числі. Щоб там не придумали урядовці-законодавці-посадовці, а морального обов’язку допомагати своїм батькам ніхто не відміняв. Закони не змусять любити, турбуватися, приділяти увагу, а найчастіше саме цього бракує нашим батькам. Звернуся до всіх дітей: поспішайте віддати батькам свою любов, це найголовніше! Тоді і старість їхня буде в радість.

Фото Антона Волочка, вихованця гуртка «Основи журналістики» БДЮТ.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут