Старі фотографії на стіл розклади, свою історію нам розкажи… (До ювілею Пологівського району)

6
9

Цей рік для Пологівського району – ювілейний. Пологівщина відзначає 95-річчя.

На історичному шляху нашого району було багато чого: і радість творення, і військове лихоліття, і початок нового життя, який не можна назвати абсолютно безпроблемним, і сьогоднішні труднощі, і реформи… Все це – історія і сучасність нашого краю, все це – наше життя. Більшість пологівців присвятили його творенню і становленню рідної землі – Пологівського краю.

Кожна доля – унікальна, кожне людське життя – часточка історії. Люди, події через десятиліття стираються з пам’яті, стають надбанням архівів. У редакції «Пологівських вістей» зберігаються сотні світлин, на яких люди різних професій, а ще школярі, малеча, будівлі підприємств і організацій, безкраї лани та багато іншого. Цим фотографіям багато років. Більшість з них не підписані. На жаль, вже пішов у небуття колишній фотокореспондент газети «Пологівські вісті» Віктор Личко, який міг би пригадати, що це за люди і події.

Ми дуже хочемо створити електронний фотоархів, підписати ці фото, тому просимо вашої допомоги, шановні читачі. Щодня будемо виставляти на сайті газети від одного до кількох фотознімків і прохаємо, якщо впізнаєте на них своїх близьких, знайомих, будівлю, подію, а, можливо, й себе – повідомте нам на електронну адресу pologivskivisti@gmail.com або на Вайбер 066-884-60-78. Будемо дуже вдячні.

Ірина Лісова, редактор газети.

6 КОМЕНТАРІ

    • Цікаво що й про місто Пологи та Пологівський район висвічувала в ті часи прабабуся “Пологівських вістей” газета “Нове життя”, яка після повернення комуністами влади на пологівщині стала величатися “Колективні Лани”, пізніше “Радянське село”… А життя тоді таки дійсно було по “новому” – в Пологах діяло безліч промислових, та сільськогосподарських підприємств, кінозали, навіть театр в якому ставили …оперету, та оперу! А яке цікаве судочинство тоді відбувалося, як про мене, доволі справедливе, і головне без корупції! Бо того прагнула тодішня влада, і самі люди, не в приклад сьогоденню… 😉
      https://zurnalist.io.ua/s2432293/jizn_pod_nemcami_pologi_1943_god

      • А ще пан С. Коваленко, з тоді села Куйбишево (цікаво-і чого тодішня влада його не перейменувала, наприклад в Більмак, я теперішня?), публікуючи складеного ним вірша «Розійшлася чорна хмара» в пологівській газеті «Нове життя» від 30 червня 1943 року, таки не був голослівним – мабуть мав на увазі актуальний і нині вірш українського пророка, якого недарма вважають національним генієм, Т. Г. Шевченка “Швачка”, писаний поетом ще у 1848 році… 😉

        Ой не п’ється горілочка,
        Не п’ються й меди.
        Не будете шинкувати,
        Прокляті жиди.
        Ой не п’ється теє пиво,
        А я буду пить.
        Не дам же я вражим ляхам
        В Україні жить.
        Ходім, батьки-отамани,
        У Фастов в неділю
        Та надінем вражим ляхам
        Кошуленьку білу.
        Ні, не білу, а червону…
        Ходім погуляєм.
        Та в пригоді свого батька
        Старого згадаєм,
        Полковника фастовського
        Славного Семена.
        Ходім, брати: не згинете,
        Хлопці, коло мене.

        В Переп’яті гайдамаки
        Нишком ночували.
        До схід сонця у Фастові
        Хлоп’ята гуляли.
        Прийди з того Межигор’я,
        Наш славний Палію,
        Подивися, що той Швачка
        У Фастові діє!
        Добре діє! У Фастові,
        У славному місті,
        Покотилось ляхів, жидів
        Не сто і не двісті.
        А тисячі. А майдани
        Кров почервонила.
        А оранди з костьолами,
        Мов свічки, згоріли.
        В самім замку невеличку
        Церковку святую
        Не спалено. Отам Швачка
        Співа алілуя.
        Хвалить господа, веселий,
        І каже сідлати
        Коня свого вороного:
        Має погуляти
        У Бихові, славнім місті,
        З Левченком б укупі,
        Потоптати жидівського
        Й шляхетського трупу.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут