Оксана БЕВЗЮК


15 Лютого 2018 Район 941  1 

Пологівчанка Інна і кулеметник Іван одружилися у райському саду!


Історія кохання пологівчанки Інни Халявки (а тепер Хащина) вразила жителів Запорізької області. Вона вийшла заміж за кулеметника 72 ОМБР Івана і їхнє весілля було найромантичнішим, адже проходило у… райському саду. 

«Фейсбук» – Амур!

Вони познайомилися у 2016 році. Хто б міг подумати, але їхні долі поєднав “Фейсбук”. Обоє уподобали одну із груп в соцмережі і там почали своє спілкування. Іван лежав у госпіталі, де проходив реабілітацію після поранення, тож часто навідувався до «Фейсбуку». Одного прекрасного дня він прокоментував одну із фотографій. За щасливим збігом обставин, це ж фото прокоментувала і наша Інна. Так зав’язалася віртуальна розмова. Дуже швидко співрозмовники обмінялися телефонами і розмови вийшли за рамки  «Інтернету».

  • Раніше я не вірила в інтернет-знайомства, і не думала, що у нас все може зайти так далеко. Але сталося не так, як гадалося! Після місяця телефонного спілкування ми, врешті-решт, вирішили зустрітися, – розповідає Інна. – Вже після першої зустрічі у нас обох з’явилося відчуття, що ми половинки один одного. Іван родом із Сумської області. Тож спочатку кожні два тижні він приїжджав до мене в Запоріжжя, але з кожним разом розлучатися було все важче, і ми вирішили жити разом у Запоріжжі.

Дві долі, одне кохання

Дитинство та юність Інни пройшли в Пологах. Вона навчалася в ЗОШ № 4. Після закінчення школи поїхала здобувати вищу освіту в обласний центр. Тут же залишилася жити і працювати. Наша землячка – еколог у приватній фірмі. Від першого шлюбу має доньку Поліну, їй 10 років. Іван родом з Великописарського району Сумської області. Жив та працював у столиці. На війні він  був кулеметником.

– До армії чоловік пішов добровольцем у 2014 році. Його одразу ж відправили у зону АТО. Воював під Волновахою. Під час мінометного обстрілу Івана  контузило під Докучаєвськом  в 2015 році. Мобілізований в серпні 2014 року, демобілізований – у вересні 2015 року живим і майже здоровим, – з гордістю розповідає про свого коханого Інна. – Іван запропонував мені вийти заміж на мій день народження. Це було 21 грудня 2016 року. Пропозиція була дуже романтичною. Пам’ятаю, він подарував мені каблучку і сказав промову, від якої мої очі наповнилися слізьми, а душа – радістю.

«Любов перемагає»

І закохані почали планувати найкращий день у своєму житті – весілля.

– За допомогою в організації весілля я звернулася до відомої запорізької волонтерки, власниці весільного агентства «Любовь-морковь» Олени Ярошенко. В рамках проекту «Кохання перемагає» вона допомагає сім’ям учасників АТО і робить їхнє весілля незабутнім. Я списалася з нею у Фейсбуці і домовилася про зустріч. Коли ми зустрілися, я розповіла їй свою історію. Вона залюбки погодилася допомогти нам, ми відразу домовилися, що буде виїзна реєстрація, а весілля буде по максимуму домашнім та затишним. Так і вийшло, навіть краще, ніж ми собі уявляли!

Райська місцина

Весілля Інни та Івана проходило у колі найрідніших людей в ботанічному саду, де було багато зелені і квітів. У чудовій галереї саду молодята зізналися один одному у взаємному коханні.

  • Ми побралися напередодні Нового року, 29 грудня. На вулиці зима, а у нас тепло, квіти цвітуть, справжнє літо, – з ніжністю згадує наша героїня. – Така краса навколо, найдорожчі люди поруч і сповнені любові очі коханого – мене переповнювали почуття. Ми щиро вдячні Олені Ярошенко, її команді і всім небайдужим людям, які були причетні до організації нашого весільного свята і зробили його просто незабутнім.

З Україною в серці…

До речі, весілля пройшло в українському стилі, і замість звичайної білої сукні та чорного костюма наречені були одягнені у вишиванки. Гості і організатори теж прийшли на свято в українському одязі.

Дочка Інни благословила наречених. За словами Інни, вона вже давно мріяла видати маму заміж, а Іван їй подобається. Він одразу подружився з дівчинкою, а під час весільної церемонії урочисто запропонував їй стати його донькою. Поліна погодилася, тож тепер у неї є повноцінна гарна родина – любляча мама і турботливий тато.

Окрім того, що Інну та Івана об’єднують світлі почуття, у них ще  й  творчий тандем.

  • Після АТО Іван захопився столярними роботами. Почалося все з того, що я попросила його зробити дзеркало в дерев’яній рамці. Він погодився і у нього вийшов справжній шедевр. Тепер це дзеркало висить у нас вдома, і ми з донькою перед ним наводимо красу. З того часу мій чоловік робить на замовлення дерев’яні годинники і випалює на них шеврони. А я їх розмальовую. Його годинники поїхали вже і в США, і навіть у Швейцарію. Згодом  з’явилися ліжко для доньки і меблі для ляльок, від яких всі у захваті.  Дуже талановитий і хазяйновитий у мене чоловік, – розповіла Інна. У нас тепер утворилася взагалі дуже творча сім’я –  чоловік робить годинники, я –розмальовую, а донька пише вірші.

Її слова підтверджує і волонтер Олена Ярошенко, яка на своїй сторінці у «Фейсбук» опублікувала фото годинника – подарунок Івана. «Подарунок від молодят – годинник з логотипом «Любовь-морковь». Ручна робота Івана Хащини», – написала Олена.

Зі своїм Іваном Інна щаслива, з ним вона, як за кам’яною стіною. Пощастило нашій землячці – її Іван і Україну захистить, і її щасливою зробить.

Оксана Бевзюк.

Фото з архіву Інни Хащини. 

 


  1. Оксана сказав:

    Класссс!!!!! Радію вашому щастю!!! В мене – такі гарнющі друзі!
    Виберу час – обов’язково до вас навідаюсь!
    Люблю вас!
    🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.