Небесна Сотня у вирій полетіла

9
13

Указом Президента України 20 лютого встановлено Днем Героїв Небесної Сотні. Напередодні у районній бібліотеці відбувся вечір пам’яті українців, котрі своє життя віддали за свободу своєї країни. Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізорів та дивитися на те, що коїться на вулицях столиці. Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так, як є, – далі бути в Україні не може.

Згадали ведучі вечора й пологівців, котрі віддали своє життя за мир в Україні.

Безсумнівно, без героїв, які відчайдушно боронили кордони України в зоні АТО, невідомо, що було б сьогодні. Тому в цей день були вручені відзнаки Президента України «За участь у антитерористичній операції» пологівцям-військовослужбовцям, звільненим з лав ЗСУ, які отримали статус учасника бойових дій за безпосередню участь у проведенні АТО.

Почесні нагороди отримали Олександр Володимирович Вовк, Андрій Сергійович Галіузов, Віталій Іванович Деркач, Валерій Вікторович Колісніченко, Сергій Анатолійович Сидорашко, Сергій Іванович Тоцький та Сергій Юрійович Храпаль.

Оксана Бойкова.

 

9 КОМЕНТАРІ

  1. Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізорів та
    дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.
    от саме так…
    …а в цей час ті, кого майдан привів до влади, розвалюють країну з мутними схемами офшорів, та відпочивають на мальдівах і т.п.
    у той час….коли в країні війна….

    • Трохи не зовсім так, якщо відійти від нав’язаного правлячою верхівкою трактування бачення Революції Гідності, то картина вимальовується дещо інша… Загальноприйнято революцією називати події результатом яких є маштабні суспільні зміни, чи зміна формату влади. З тих подій пройшло чотири роки, досягненнь які хотіли бачити, та за які люди виходили на вулиці Києва, та інших міст – немає. Є масштабне погіршення у всіх сферах, втрата країною територій, завуальована війна, загроза втрати Україною державності, на фоні чого збагачуються та збільшуються олігархічні впливи, що різними способами маскується владою. Герої Небасної Сотні мало чим виділялися серед інших протестуючих, весь героїзм, а натомість їх біда, була в тому що вони були вбиті снайперами. Отже Героями справедливо назвати всіх Майданівців. Хто були ті снайпери, хто їх винаймав, з якої сторони були постріли –
      досі достеменно невідомо так як діюча влада найпершими розпоряджненнями вказала на Майдані, та прилеглих територіях спиляти всі дерева та прибрати інші прямі чи опосередковані свідчення що могли фігурівати як докази, і пролили б світло на розслідування цього питання. Хто віддавав накази на роздріл людей, з якої сторони – теж невідомо. Зостається і питання – чому в першу чергу не були розтріляні снайперами тіньові очільники заколоту, координатори, які згодом і зовсім перебрали на себе керівництво Майданом, спочатку опосередковано, а коли стало видно що законна на той час влада здає позиції в протистоянні, і не має бажання вбивати протистуючих – відкрито. Були вбиті прості люди, хоча для снайперів не було проблемою підстрелити когось з теперішніх очільників влади які час від часу були присутні на Майдані. Не секрет і те, що у самі відповідальні, та критичні моменти Майдану його “ідейні керівники” на ньому не були присутні а ховалися – бо напевне наперед знали сценарій подій та його режесуру. Отже по суті Революція Гідності насправді була державним переворотом, але не в класичному стилі коли змінюються правлячі верхівки з радикально-протележними поглядами на державний устрій, чи державне управління, а внутрішньоклановий олігархічний переворот за рахунок народу, та на крові розстріляних рядових учасників яких пізніше стали називати Героями Небесної Сотні.

      • Перепрошую, але у важливих речах треба бути об’єктивним… так от – був таки майже вбитий снайпером на майдані один з керівників того дійства! Пам’ятаєте? Ні, не той що просив кулю в лоб – в членів “бунтівної трійки” не стріляли принципово, та й більшісь часу, коли відбівався Майдан, бони проводили у стінах …Адміністрації Президента! Але “підстрелена” особа не менш важлива в творінні новітньої історії України-
        https://24tv.ua/turchinova_poranili_na_stseni_maydanu_n410286
        Сам майже забув, але нагадав старий друг, який в той день був беспосередньо близько біля сцени. Ось який пост він пише про це дослівно, за вийнятком лайки:
        “Vova Holobutsky
        1 год ·
        Забув написати, я свідок як снайпер вбив 19 числа Турчинова на сцені майдану. Я тоді Задовбався бігати туди сюди і пішов покурити до сцени, це було єдине безпечне місце на майдані. Якось годину до цього сховався за колоною главпочтампу, і думав що в безпеці і розслабившись закурив, але якась неприємна х…я просвестіла біля мене зовсім з іншого боку, що я майже бичок проглотив. Я так про себе подумав, Да сховався, Б.я. Біля сцени такого ніколи не було, її чомусь не обстрілювали, хоча вона світилася і казалось, ось приберить снайперами наших вождів і ми в паніці розбіжимося, але щось вони тупили. Так ось закурив я в безпеці під сценою, якась бл….ка пропаганда куріння получається, і виходить туди наш вождь пан Турчинов. Я приготувався його послухати, Парубія вже вбили ще зранку, Аваков новий комендант майдану х.. зрозумій де і звідки нами командує, так за всю ніч і не побачив, залишився один Турчинов. До речі, того маневра Парубія я так і зрозумів, коли мирний майдан, який тільки обороняється залишив барикади і пішов в Мариєнський парк до тітушок і мусорів, зрозуміло, що отримали п…и, тому що коменданте завів нас в пастку, і ми були оточенні з усіх боків. Я ж тоді не знав, що у коменданта жовта справка, і що йому по стану здоров’я не можно командувати, тільки спікером парламенті і те, не на повну силу.
        Так ось виходить на сцену Турчинов і починає шось базікати. Ситуація тоді була х…а, людей х…я, головна барикада тримається на чесному слові, більшість ціх сотен в екіпіровці, які постійно тренувалися в мирний Час, ще до початку кіпешу кудись зникли, і по очам Турчинова я це зрозумів, що він зверху все це бачить, так що спіч у нього не получився, його не слухали і як я зрозумів, він шукав приводу уйти, але не просто з соромом, а красиво, він же вождь, йому ще Крим відстоювати. Та ось дивлюсь я на нього, а він різко подивився вліво, потім вправо і падає на сцену. Я дивлюся, а очі відкриті, думаю підскользнувся, чи бухий. Але Женя – тамада майдану, як закричить – Турчинова поранили, носилки на сцену! Носилок завжди не вистачало, тому волонтери швидко скинули якогось героя з носилок і побігли на сцену рятувати вождя. І так його пронесли біля мене, і я бачу вже помер, мабуть добили після падіння, хоч крові не було. Так ось уявляєте як я ох..в, коли через два дні бачу по телевізору виступ Турчинова з пластерем на шиї, а потім і Парубій відроджується з попелу. Но я тоді був дуже ідейний і поняв, що це так стрибнула вперед медицина, що людей з того світа вже витягують. Хоча осадок на душі залишився, тиж же хлопців не витягнули, вони назавжди залишилися на майдані.”
        Мав бути 101 але як кажуть” не судьба”…

      • Из всего сказанного напрашивается вывод,, что снайперов наняли организаторы майдана, для того что бы скомпрометировать Януковича. Четыре года не расследуется потому что против самых себя власть “копать” не будет.

  2. Абсолютно згоден з Володимиром. Звичайний переворот теперішня влада видає як здобутки, хоча Україна тільки втратила від цього. А казки та пропаганда про “революцію” та її “героїв” це для зміцнення національної ідеї та тому подібне.

  3. Велика помилка тих хто так вважає і тих хто за ними повторює.
    МАЙДАН повстав проти зміни курсу на Євроінтеграцію, проти диктату влади, проти тих хто нищив “Верховенство права” !
    А от нинішню владу обирав не Майдан, обирали самі собі на голову бариг люди, яких знову обдурили ! І все що зараз отримують від вінницьких, мальдивських та інших не Майдан треба винити, а себе, що такі дурні!

    • Щоб так стверджувати треба мати підстави. Давайте згадаємо кожен – хто, шо, та як, думав, що робив, де був у гарячі майданівські дні? Ви особисто, “Я”? А ще цікаво, раз люди дурні, а ви такий (така) розумні та далекоглядні – що робите (робили) для кінця диктатури бариг, та відродження верховенства права?
      Про вибори – хто обирав, та за що теж не забулося: “я не олігарх, закінчимо війну за три дні, вернем наш Крим, солдату 1000.00 грн. в день, і т.п.”. Та й не самі в т.ч. вчорашні майданівці обирали собі на голову диктаторів – олігархат ще до виборів розподілив посади зі згоди того ж кремля, і не напевне не тільки його… Ще Й. Сталін говорив: “головне не як обирають, а як підраховують!”. Цим сказано якщо не все, то дуже багато, навіть не акцентуючись на сучасні політтехнології…
      Не багато людей до Майдану були політиками, зате тепер усі – і хто лишився на території України, і ті хто за її межами… Звичайно ви маєте право на свій погляд та думку про тодішні, та події сьогодення, та для мене особисто важливіша думка людей які беспосередньо були та є в гущі подій, обізнаність, та авторитет яких ні в кого не має сумнівів, а у влади роздратування. Наприклад, що про це висловлюється на своїй сторінці в ФБ відомий волонтер Юрій Касьянов: ” Сразу после Майдана невозможно было ни говорить, ни писать такие вещи. Спустя год-два – тоже. Теперь, когда портреты мёртвых героев закрывают майдан от Майдана – можно. Теперь уже можно начать сомневаться, думать и находить правду.
      “Мирний наступ” 18 февраля был спланирован и проведён из рук вон плохо. Или специально плохо. Бойня в Мариинском парке, на Институтской, Шелковичной была прямым следствием просчётов “вождей сцены” Майдана, которые повели безоружных людей через заслоны силовиков. После разгрома сотен Майдана на Институтской, поражение на Груше было предопределено.
      Это была проигранная с самого начала битва. Майдан вышел из-за баррикад, растянулся беспомощной лентой на улицах, раздробился и потерял силу. Те, кто планировал этот “наступ”, не мог рассчитывать на победу, а только на кровь и ужас, как способ давления на власть.
      Поздно вечером 18-го стало понятно, что Майдан в таком виде долго не продержится. Люди устали невероятно, баррикады были разбиты. Cиловики имели тактическое преимущество, но тоже были измотаны. Чашу весов перевесили первые выстрелы с Консерватории ранним утром 20 февраля.
      Безоружные силовики отступили. “Чёрный” беркут открыл огонь в ответ, и по тем, кто пытался дальше продвинуться в правительственный квартал… Одновременно загадочные снайперы стали прицельно стрелять по митингующим и по силовикам. Наступление захлебнулось в крови. Сакральная жертва была принесена. Восставшие холопы усмирены ужасом многочисленных смертей.
      Майдан победил, и проиграл одновременно. Управляемый хаос народного гнева выкинул из власти один клан, чтобы на его место пришли другие – ещё более жадные и циничные. Революция низов закончилась дворцовым переворотом. И когда мы снова начнём, мы не должны повторить этой ошибки.”
      Або письменниця Olena Ksantopulos, яка до речі на президентських виборах теж підтримувала П.Порошенка, але зараз в ФБ висловлює інше: “МОЛЧАНИЕ ЯГНЯТ
      Эти три серых дня в феврале навсегда останутся в истории Украины днями, когда политики убивали свой народ. Одни, чтобы остаться при власти, другие, чтобы захватить власть. Три серых февральских дня, когда, между обожженных пламенем сугробов, текли багровые ручейки крови, а в мерзлом ночном воздухе плыли над толпой гробы. Сегодня мы поминаем наших героев, отдавших жизни за высокую идею свободы. Тогда еще не было войны. Тогда, четыре года назад, под свободой понимали избавление от системы, которую вот уже четверть века охраняет внутренний враг – политики и олигархи, сцементировавшие вокруг народа высокий забор рабства и нищеты.
      Сегодня система, в лице дорвавшихся до власти политиков, для нас устраивает зрелища. Скорбные лица тех, кто убивал и продолжает убивать, лезут в глаза с экранов телевизоров. В церкви, во время службы, в первых рядах стоят Порошенко, Гройсман и Парубий. Три главных лица страны, опустивших Украину на дно. За их спинами стоят родственники Небесной Сотни. Почему не наоборот? Почему Порошенко не стоит за спинами тех, чьих сынов и мужей убивали за его высокий пост? Как могла эта троица вообще прийти в церковь? Может, Филарет сейчас повернется к ним и выгонит их из храма божьего, напомнив им всем их кроваво-денежные грехи? Нет, наместник Бога на земле машет кадилом и благовонный аромат щекочет ноздри тех, кто уже лихорадочно мыслит над схемами и договорняками, которые позволят им остаться у власти, продолжающей приносить баснословные барыши.Чему или кому они молятся в церкви во время панихиды по убиенным? Благодарят принесенных в жертву за власть и богатство?
      Президент Порошенко и его жена преклоняют колени перед портретами Небесной Сотни. О чем думает президент? Все нормально парни, я при власти, Ахметов при делах. Совсем недавно мы нагрели украинцев, включая ваших родных, на 12 млрд. гривен. Я за украденные у ваших семей деньги хорошо отдохнул. “Черную роту”, что вас расстреливала из автоматов, я отпустил, остальных я простил. Теперь они служат мне. Спите спокойно. Часть народа уже свалила, другая молчит. А тем, кто решился пройтись, выражая недовольство, я перекрыл дорогу вашими портретами. Так что ваши смерти были не зря…
      Этими зрелищами с украинцев снимают скальп нравственности. Нас приучили терпеть несправедливость и аморальность. Мы научились быстро и эффективно переваривать скандалы и преступления. Мы обходимся без запоров совести – у нас как вошло, так и вышло.
      Президент Порошенко со скорбной рожей говорит о мемориале погибшим. На него правительство готово выделить 200 млн. гривен. Вдоль аллеи, ведущей к часовне, посадят деревья. Без пуль, застрявших в стволах. Деревья с пулями, вырубили. Никто не должен знать, как президент Порошенко пришел к власти. Убийства нельзя расследовать, убийц нельзя наказывать, потому что тогда народ узнает правду. Хочу спросить у президента, сколько из 200 млн. он положит себе в карман? Или сумма для него слишком незначительная? Ведь он ворует у нас миллиардами…
      Наше молчание… Необъяснимое, глухое, страшное. К чему оно приведет? К какому концу? К страшному, кровавому и бесповоротному концу системы или к тихому концу Украины? Чтобы ответить на этот вопрос, времени осталось очень мало…
      Завтра, в среду, президент Порошенко будет свидетельствовать на процессе по делу Януковича. Как он сам сказал, он “будет бороться со злом”…”

    • “Майдан” це невеличка територія в столиці і він повстати не може. А ті “мирні протестувальники” переслідували більше не ідейні, а фінансові принципи, так як безкоштовно стояли там тільки романтики, які надивилися телевізора і пішли подивитися своїми очима через цікавість. Народ України, в тому числі і я на виборах 2010 р. обрав президента Януковича. Чому купка проплачених та їм співчуваючих повинні вирішувати хто буде президентом і куди нам рухатися? Чому не враховують інтереси інших людей, в чому ж тоді демократія? Вийти покричати, постріляти і змінити владу? Це ганьба, а не геройство!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут