3 Жовтня 2017 Місто 246  1 

Заклик до людяності (лист-відгук в продовження теми про безпритульних тварин)


В нашому місті, як і в кожному місті нашої країни, багато безпритульних тварин – котів та собак. А як же вони опиняються на вулицях нашого міста?  А дуже просто: їх просто викидають жителі міста. Під магазини, багатоповерхівки, смітники, на базари підкидають кошенят і цуценят, молодих і дорослих тварин, і їм байдуже, що з ними станеться. Дехто викидає «дбайливо» посадивши в коробочку, залишивши їжу, але результат буде однаковий. І чому ви думаєте, що мешканці багатоповерхівок тільки те і роблять, що виглядають у вікно з ранку до вечора, коли ж підкинуть нову тварину, щоб почати про неї піклуватися. Це зовсім не так. Таланить одиницям викинутих тварин, і вони потрапляють в добрі руки. А переважна більшість гине від голоду, спраги, холоду, потрапляє під колеса автомобілів, їх буцають ногами, кидають в них камінням та годують отрутою. А ви, ті хто викинули, спите спокійно? Легше за все вивезти і викинути, ніж попередити небажаних кошенят або цуценят, займатися їх прилаштуванням. А потім звинувачувати міську владу, що в місті є безпритульні тварини. А вони будуть завжди, поки не зміниться свідомість громадян і вони не будуть нести відповідальність за тих, кого приручили.

Зовсім недавно під багатоповерхівки на вулиці Східній молода пара підкинула собача, просто викинули з машини. Маленьке, руденьке, пухнасте створіння, яке довіряло людям. Я знайшла собачці господарів, але літо – сезон відпусток, і потенційні господарі були на відпочинку. А якийсь нелюд вирішив, що він має право розпоряджатися, кому жити, а кому ні та отруїв собача. На жаль, не вистачило двох днів, щоб його доля склалася по іншому. Смерть собачки повністю на совісті тих, хто її викинув.

Я як людина, яка знайшла господарів не одній тварині, хочу дати поради, як прилаштовувати їх в добрі руки і не брати гріх на душу, викидаючи беззахисне створіння, наражаючи на смертельну небезпеку. Але головне – не допустити народження небажаного потомства. Найбільш ефективний спосіб – це стерилізація, яка стала більш доступною з відкриттям в нашому місті ветеринарної клініки. Також можна застосовувати уколи та таблетки. Я не прихильник цього методу, але якщо немає іншого виходу, то краще так. Але іноді природа виявляється сильнішою за хімію.

Якщо вже сталося, і кошенята або цуценята народилися, потрібно опитати родичів, сусідів, друзів, знайомих, колег, можливо, комусь і потрібна домашня тварина. Можливо, вона потрібна комусь із їх знайомих. Можна дати оголошення в газету. Також малечу можна винести на базар. Повірте, це працює. Багато людей добре до цього ставиться і допомагають: починають пригадувати, кому потрібні кошеня чи цуценя, телефонують їм.

Окремо хочу звернутися до тих, хто любить тварин, переживає, коли бачить їх на вулицях та засмучується. Але це всього лише емоції, за якими немає дії, і вони нічого не змінять в житті маленького пухнастика. У Бога немає інших рук, окрім наших, і, можливо тварина, яку ви зустріли, зовсім не випадково опинилася на вашому шляху. А алгоритм прилаштування такий же, але спочатку потрібно привести малечу до ладу: викупати, обробити від паразитів. Повірте, позитивні емоції, коли знаходиш люблячих господарів для цуценят чи кошенят, дуже сильні. Можливо, це саме ваша тварина і ви залишите її у себе, вона буде радувати та дарувати вам позитивні емоції не один рік.

З повагою Ірина Царенко.


  1. Горожанка сказав:

    С Ириной Царенко невозможно не согласиться. И ее живая душа, чуткость, добрые дела вызывают УВАЖЕНИЕ! И очень огорчает безответственное, жестокое отношение многих сограждан нашего города, и эта черствость, агрессия культивируется и юном поколении – какой то замкнутый, порочный круг, разорвать который очень сложно, и от этого страдают ни в чем невинные маленькие, пушистые создания – кошки и собаки… Люди, призываю вас, будьте милосердны! В моем понимании: собаки – это лучшее создание Бога, только они об этом не ведают. У них есть ДУША – они настолько любящие и преданные, способны забывать обиду и вновь продолжают верить и с искренней радостью встречать любимых хозяев. Но люди все разные и у каждого своя система моральных и нравственных координат. И надо понимать, что если человек жесток по отношении к животному, то он не менее социально опасен и для людей – зерно добра и любви не проросло в его душе, и не дало всходов, увы…Во многих городах Украины созданы частные, хотя и есть государственные ( но их очень немного) приюты для бездомных животных, которые существуют на благотворительность и волонтерскую помощь неравнодушных людей. В частности, есть такие приюты в Бердянске, Кривом роге и так далее, и благодаря соцсетям, и в частности Faceboook идет активная работа. А я мечтаю, чтобы мы, пологовцы, так же провели в своих сердцах “перезагрузку” и стали ответственные и милосердные к братьям нашим меньшим. Они беззащитны перед человеческой (человеческой ли?) агрессией и безразличием, но они тоже Божьи создания и имеют все права на жизнь, а уж они, за любовь и заботу, ответят сторицей!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.