Собаче життя: рятувати чи вбивати?

5
9

Безпритульні тварини — одна з обов’язкових «візиток» будь-якого міста. Пологівці ставляться до них по-різному. Одні підгодовують з жалості та вигадують кумедні прізвища собакам, яких зустрічають щодня, йдучи на роботу, інші намагаються знайти добрі руки для знедоленого пса чи кота, а хтось «пригощає» стусанами та отрутою. Але усі мешканці Поліг єдині в своїй думці: тварин на вулицях бути не повинно. Тим, хто їм допомагає, боляче бачити страждання бродяг, ну а ті, хто готовий позбутися від нещасних за будь-яку ціну, вважають їх загрозою своєму здоров’ю і безпеці.

17 лютого на двадцятій сесій міської ради депутати  прийняли програму «Поводження з тваринами та регулювання чисельності безпритульних тварин у місті Пологи». Головним завданням цієї програми є регулювання чисельності безпритульних тварин у місті гуманними методами, заборона жорстоких методів умертвіння і т.д. З міського бюджету на цю програму виділили 60 тисяч гривень, про що ми повідомляли в газеті. Після прийняття даного рішення працівники КУП «Житло-Сервіс» мали розпочати пошук ліцензованої компанії, яка зможе займатися відловом та стерилізацією бродячих собак у місті.

З того часу минуло шість місяців, і ми вирішили запитати у міського голови Юрія Анатолійовича Коноваленка, чи вдалося знайти шляхи вирішення цієї проблеми?

  • Так, дійсно, ми знаємо та працюємо над цією проблемою. Вдалося знайти підрядника, що готовий допомогти з її розв’язанням. Це місцева ветеринарна клініка «Ремонт тварин». Але ми зіштовхнулися з проблемою: у цієї компанії немає  шприцомета. Зараз ми активно шукаємо, де можна взяти його в оренду. Як тільки знайдемо, то відразу розпочнемо роботу з втілення цієї програми в життя,- розповідає Юрій Анатолійович.

Коли шприцомет буде в наявності, то все виглядатиме наступним чином:

Крок 1. Відлов. Цей процес буде цивілізованим і відбуватиметься з використанням сучасного засобу – шприцомета .

Крок 2. Обробка тварини. За цей час собаці вводять комплексну вакцину, його дегельмінтизують, обробляють від паразитів.

Крок 3. Стерилізація. Усіх без винятку здорових безпритульних собак стерилізуватимуть. Це зупинить процес розмноження вуличних тварин.

Крок 4. Вакцинація від сказу. Усіх собак  вакцинуватимуть від сказу. І це остання процедура у наданні комплексної ветеринарної допомоги безпритульним собакам.

Крок 5. Кліпси. Кожного собаку можна буде впізнати за пластиковою кліпсою на вусі. Це не лише ознака, що пес уже пройшов усі необхідні процедури, а й інформування пологівців про безпечність тварини.

Крок 6. Повернення у їхній ареал існування.

Що робити, коли вкусив собака чи кіт?

Не зволікати, а відразу звертатися до лікаря. Найголовніша небезпека укусу — це ризик зараження вірусом сказу. Неможна точно знати, якщо вкусила чужа собака, що вона щеплена від цієї хвороби. Спираючись на цей факт, потрібно знати наступне: якщо собака вкусив вас в обличчя, шию, голову або за пальці рук, то це набагато небезпечніше, ніж укус в тіло або ноги. Справа в тому, що в першому випадку вірус сказу потрапляє в мозок дуже швидко. По нервових стовбурах інфекція потрапляє в головний мозок. До десятого дня можна спостерігати вже сильний розвиток хвороби. Якщо ж укус припав на тіло або ноги, тоді ескалація хвороби спостерігається протягом одного-трьох місяців. Без обробки, яка потрібна в цьому випадку, рана заживатиме довго, а шрами можу залишитися на все життя. Це необхідно також для того, щоб лікар, у разі наявності небезпеки зараження, ввів спеціальні препарати, такі як, сироватка або антирабічний імуноглобулін. Після цього лікар, напевно, запропонує вам курс вакцинації, який допоможе вашому організму швидше впоратися з небезпекою зараження.

Як повідомила нам лікар-епідеміолог Пологівської ЦРЛ Тетяна Сергіївна Одинець, у лікарні зараз є в наявності дози препарату від сказу «Рабіпур» та антирабічний імуноглобулін.

З початку 2017 року за допомогою до лікарів звернулося 59 осіб, з яких 10 дітей. Дев’ятьох вкусили бродячі коти, 21 особу вкусили домашні коти, 36 осіб постраждало від укусу домашніх та бродячих собак.

Звідки ж беруться безпритульні собаки?

Здавалося б, очевидне запитання. Від тих же безпритульних собак. Кожна безпритульна собака здатна народжувати кожні півроку. Частина цуценят при цьому може загинути: у мами може не вистачити молока, або на вулиці буде занадто холодно, або малюки не зможуть ухилитися від коліс автомобіля… Але більшість цуценят виживуть, виростуть, і також почнуть народжувати нікому не потрібних нащадків. Але це лише одна сторона  медалі. Левова частка нових тварин на вулицях – це колишні домашні улюбленці, господарі яких не вважають за потрібне нести за них відповідальність. Вони без докору сумління вивозять їх до найближчої посадки, або завозять до найближчого, але не свого житлового кварталу.

Це безвідповідальність по відношенню до свого собаки, до його цуценят, до оточуючих. Такі власники собак відмовляються бачити зв’язок між п’ятьма чарівними карапузами від свого собаки і зграєю безпритульних собак на вулиці. Пологівці постійно під багатоквартирними будинками помічають коробки з цуценятами та кошенятами, їх ще залишають на смітниках та на ринках. І знову з них хтось загине від голоду чи холоду, а хтось виживе і через певний час сформує свою зграю.

Не можна всю відповідальність перекласти на когось одного, цю проблему необхідно вирішувати комплексно та всім разом.

Оксана Бойкова.

Фото автора.

5 КОМЕНТАРІ

  1. Самый бессмысленный это – “Крок 6. Повернення у їхній ореол існування.” Куда? Опять в город? Всё-равно они будут представлять опасность, особенно для детей. Почему их не вывезти куда-то в лес и пусть там охотятся и выживают по законам природы?

  2. Все буде як є. Україна не та країна щоб щось можна позитивно вирішити, тим більше з сабаками. Люди вже гірше собак…

  3. Шановні працівники редакції!
    Даруйте, але все ж таки треба знати значення слів та вміти відрізняти “ореол” (фотографічний дефект) від ареалу (площадь, пространство).

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут