Микола Михайлович ДРЮЧЕНКО

фотокореспондент, член Національної спілки журналістів України.

Наталія Володимирівна ОСИПЕНКО

завідуюча відділом соціально-політичних проблем.
19 Квітня 2017 Район 794  4 

Готуємося до поминок (ціни, погода і поради)


Безимени-1

Радониця – спеціально встановлений день для того, щоб після святкового пасхального тижня віддати данину предкам і виказати їм повагу, відвідуючи могили. Пологівці почали готуватися до цього дня заздалегідь. 

Зокрема, купували штучні квіти, віночки, корзинки, які у неділю понесуть на кладовища та уквітчають ними могилки своїх рідних. Ті, хто ще не встиг придбати їх, можуть це зробити, у Пологах вибір дуже широкий, як і ціновий діапазон на них. Стартує ціна на штучні квіти від 10 грн., стільки коштує невеличкий букетик.

Нагадаємо, на Пологівщині померлих поминатимуть протягом трьох днів. Дивіться графік панахид.

Погода у неділю, 23 квітня, коли більшість людей зранку вирушать на кладовища, не порадує теплом. Можливий навіть дощ у другій половині дня. Тож вдягатися слід тепло, щоб не застудитися.

Як правильно поминати померлих у поминальні дні?1462544120_golov

Існують різні назви цього дня – Проводи, Гробки, Томима неділя, Хомина неділю, Червона гірка, але по церковному цей день називається Радониця.

Поминальних днів в році багато, але тільки Радониця несе в своїй суті радісну подію, означає святкування Великодня з усіма атрибутами (крашанками і пасками), які приносять на кладовище, – таким чином відбувається єднання церкви небесної і земної, адже у Бога немає мертвих, для нього всі живі.

Коли потрібно ходити на кладовище поминати покійних і як правильно це робити, а також чого робити не варто?

Історія і значення

Ми, святкуючи Воскресіння Христове, святкуємо перемогу життя над смертю. І в самому співі, яке називається “тропар” Великодня, тобто короткий піснеспів, в якому розповідається сутність того, що ми святкуємо, йдеться: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”. Тобто це є радість воскресіння не тільки Ісуса Христа, але радість воскресіння для всіх людей.

Апостол Павло говорить, що як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі воскреснуть. І це не залежить від стану людини, вірить він або не вірить, святим він помер або грішником. Так само як через гріхопадіння Адама смерть прийшла до всіх людей, і вмирають і праведники, і грішники, і старі і молоді. І так буде аж до другого пришестя Христового. Так ось ми, згадуючи Воскресіння Христове, очевидно, згадуємо і про померлих, і про їх воскресіння. І виконуємо те, що для них найбільш необхідно, це є молитва. І в сам Великий піст ми приділяємо особливу увагу молитві за померлих.

І в зв’язку з Великим постом є особливі суботи, так звані батьківські, в які ми згадуємо всіх померлих. За церковним календарем поминання померлих після Пасхи завершується у вівторок другого тижня.

Коли потрібно ходити на кладовище

У вівторок другого тижня, тобто через тиждень після Великодня у вівторок наступає так звана Радониця.

Але за багаторічною традицією і в зв’язку з практичною необхідністю, поминання відбувається починаючи з суботи першого тижня, особливо, якщо говорити про  великі міста, де багато кладовищ і на різних кладовищах можуть бути поховані родичі.

Це можна знайти і в засобах масової інформації – вказується, що на одних кладовищах поминання відбувається в суботу, на інших – в неділю, на на третіх –  в понеділок, тобто розподіляється по кладовищах.

Там, де одне кладовище в невеликих містах, в селах – там зазвичай роблять це в неділю, тому що це вихідний неробочий день, і люди можуть вільно приїхати до могил своїх рідних і близьких, і зробити поминання.

Тому йти на кладовище можна в будь-який з цих днів, починаючи з суботи, тому що субота – це загальний протягом усього року день поминання всіх покійних, з суботи і аж до вівторка включно ми приходимо на проводи на могили своїх покійних і здійснюємо там молитву. Або самі молимося за їх упокій, або по можливості запрошуємо священнослужителів, які в цей час перебувають на кладовищі, і таким чином робимо їх поминання.

Також це можливість оцінити стан могили, приготуватися, прибрати її, і роздати милостиню, тому що традиційним в зв’язку з поминанням померлих є роздача милостині нужденним – грошима, також продуктами, зокрема, ті ж паски і крашанки. Вони або залишаються на могилі, а потім ті, хто потребують, ходять і збирають ці речі, або ж їх подають біля входу на кладовище тим, хто просить.

І це також дуже давній звичай, і церква завжди вчила, що милостиня в пам’ять про померлих так само необхідна, як і молитва за них.

Прийняти бездомного, нагодувати голодного, одягнути нагого – значить наблизитися до Господа. Тому не можна проганяти людей, які збирають по кладовищу харчі.

Чого не потрібно робити

Не потрібно перетворювати поминання померлих на привід до пияцтва або на якусь маївку. Це не повинен бути просто привід для того, щоб випити спиртного і по суті вже і забути про те, для чого зібралися. І тому поминальну трапезу краще зробити не на могилі, а вдома після відвідин могил померлих.

Якщо це практично незручно і неможливо, то можна поминати і біля могил, але без вживання міцних спиртних напоїв. І це повинно бути більш символічно, тобто не потрібно туди заготовлювати як на виїзд на природу багато страв для того, щоб там їсти, пити і так далі.

У деяких селах, до речі, є дуже цікава традиція, де поминання є загальним, тобто люди розходяться по могилах, поминають своїх померлих, а потім виходять з кладовища і біля кладовища розкладають, хто що приніс, і спільно це споживають, як колись в давнину перші християни.

Повір’я на Радоницю:

• Згадуючи в “поминальний” тиждень померлих предків, не годиться їх називати небіжчиками, бо в ці дні “вони все чують, яка про них мова мовиться”. Краще їх називати родичами, свояками і знайомими.

• За тиждень до Проводів люди йдуть на кладовище впорядковувати могили, сіяти квіти, садити калину та інші дерева.

• У Провідну неділю не можна копати город. Все посіяне і посаджене в Великодній тиждень погано буде сходити і родити.

• Бідняки, які збирають крашанки, паски і цукерки на могилах, повинні прочитати молитву за небіжчика, інакше він буде приходити до них у снах.

• Біля могили треба прочитати “Отче наш”, можна тричі поцілувати хрест або пам’ятник. Коли йдете з кладовища, зверніться до небіжчикам подумки: “Нам нехай здоровиться, а вам легко лежиться”, “Вам Царства Божого, а нам – до вас не поспішати”.

• У поминальну неділю на кладовищі зустрічається енергія живих і мертвих. У поминальну неділю небіжчики при вході на цвинтар зустрічають своїх родичів.

• Щоб уберегтися від неприємностей, треба входити на кладовище через ворота. На вході тричі перехрестилася. Виходячи зробіть те ж, повернувшись обличчям до могил. Знак хреста – це повага до мертвих і в той же час оберіг від нечистих сил. Вдома свяченою водою тричі омийте руки і обличчя.

• У свяченій воді також споліскують рушник, який стелили на могилі під паску.

• Якщо знайдете на порозі або дворі вінок або квіти з кладовища, розсипану землю, сіль або крупу, виметіть з двору до найближчого перехрестя. Поробляння повернеться до людини, яка хотіла вам злого.

• Якщо є можливість – вагітним і дітям до року на кладовищі краще не ходити, бо у них занадто ніжна і чутлива аура, до того ж маленькі діти часто бачать те, що не дано бачити дорослим. При бажанні краще сходіть до церкви.


  1. Тамила сказав:

    Покажите в Библии, местописание где Господь говорит о вашей радонице.

  2. Богдана сказав:

    А ще де таке написано, що “перші християни в давнину, розкладали щось і спільно споживали біля кладовища”?
    Фільтруйте інформацію краще аби не вводити людей в оману!

    • Іван Сидорович сказав:

      Богданко, ви мабуть дуже молода і ніде на кладовищах не були. У селах люди раніше разом за спільним столом поминали своїх родичів. На деяких кладовищах ще й столи великі залишилися для спільної поминальної трапези. Але зараз традиції змінилися. Старі люди їх більше дотримувалися. А поминати й правда треба молитвою, а не горілкою.

  3. Анонім сказав:

    Это всеобщая пьянка на кладбище.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.