11 Жовтня 2016 Область 83  0 

Дайджест новин від податкової


Олексій Кавилін: “Фіскальна децентралізація дозволила залучити до місцевих скарбниць додаткові 790 мільйонів гривень”

Бюджети місцевих громад Запорізького регіону отримали більше фінансових ресурсів як від очікуваної суми на 9 місяців 29016 року, так й порівняно з минулорічними показниками. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

42801

До місцевих бюджетів з початку року запорізькі платники спрямували 4 мільярди 176 мільйонів гривень, що майже на півтора мільярда гривень більше, ніж торік. При очікуваній сумі на цей рік у 3,4 мільярда скарбниці отримали додатково 790 мільйонів. Завдяки фіскальній децентралізації і бюджетному перерозподілу податків зростання доходів зафіксовано в усіх районах м. Запоріжжя та області. А це – додаткові гарантії розвитку територій, – наголосив Олексій Кавилін.

Він також відзначив, що найбільше місцеві бюджети поповнились податком на доходи фізичних осіб – більш ніж на 2,2 мільярда гривень. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 843 мільйони або на 61 відсоток, а прогнози на 9 місяців цього року – на понад 424 мільйони.

Від плати за землю надійшло 706 мільйонів гривень, що на 120 мільйонів випереджає очікувану суму. Порівняно із січнем-вереснем 2015 року сплачено на 241 мільйон більше.

Єдиного податку малі і середні підприємці забезпечили на рівні 469 мільйонів гривень, а це на 170 мільйонів більше торішніх показників та на 109 мільйонів – індикативів на цей рік.

Від реалізації у роздрібній торгівлі підакцизних товарів надійшло 412 мільйонів гривень акцизного податку. Суб’єкти господарювання спрямували на 40 мільйонів більше від запланованої суми та на 146 мільйонів – від минулорічних надходжень. Крім того, запоріжці сплатили 38,5 мільйона гривень податку на нерухоме майно та транспортного податку

Найбільше податків з прибутку сплатили підприємства Дніпровського і Вознесенівського районів Запоріжжя та міста Мелітополь

На сьогодні сплата податку на прибуток запорізькими підприємствами складає майже 12 відсотків від загальних надходжень до державного бюджету. За дев’ять місяців 2016 року платники забезпечили 343 мільйони гривень цього податку, що на 83 мільйони більше, ніж торік, та на 34 мільйони перевищує прогнозні показники на цей рік. Ще 50 мільйонів надійшло до місцевого бюджету від підприємств комунальної власності. У вересні до бюджетів сплачено понад 18 мільйонів.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, у регіоні істотно зріс рівень сплати податку на прибуток від запорізьких підприємств – за 9 місяців – на 113 мільйонів – з 208 мільйонів у 2015 році до 321 мільйона – у нинішньому. Керівник фіскальної служби області підкреслив, що такі показники свідчать про стабілізацію в економіці, підвищення обсягів оподатковуваних операцій запорізьких товаровиробників та у сфері надання послуг.

Найбільшими платниками податку у цьому році є підприємства, розташовані у Дніпровському районі м. Запоріжжя, від яких надійшло 64 мільйони гривень, Вознесенівського району – 51,5 мільйона, платники м. Мелітополь та району перерахували 41,6 мільйона, Шевченківського району обласного центру – 37 мільйонів, Олександрівського – понад 20 мільйонів, Комунарського – 19 мільйонів, Хортицького району – майже 18 мільйонів. Бердянські підприємства забезпечили 16,8 мільйона, у Вільнянському районі сплачено 14 мільйонів, майже стільки ж надійшло від платників Пологівського району.

Нагадаємо, ставка податку становить 18%. У ході податкової реформи з початку року було відмінено щомісячну авансову сплату податку, натомість запроваджено щоквартальне декларування. Для окремих категорій платників встановлено річний податковий (звітний) період.

Олексій Кавилін взяв участь у роботі сесії Запорізької облради

5 жовтня відбулася 8 позачергова сесія Запорізької обласної ради, у засіданні якої взяли участь народні депутати, керівництво Запорізької облдержадміністрації, Запорізької облради, Головного управління ДФС у Запорізькій області та інших державних органів влади та місцевого самоврядування.

Серед проектів рішень, які винесені на розгляд сесії, стояло питання перерозподілу бюджетних коштів, зокрема, отриманих за рахунок перевиконання доходної частини загального фонду.

За даними начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавиліна, з початку року місцеві бюджети отримали значний ресурс у вигляді сплачених податків, які надходять до бюджетів територій. Так, серед основних бюджетоформуючих платежів найбільші додаткові суми забезпечені з податку на доходи фізичних осіб – майже 425 мільйонів гривень, плати за землю – близько 120 мільйонів, єдиного податку – понад 108 мільйонів, екологічного податку – 67,7 мільйона, акцизного податку з продажу – більш ніж 40 мільйонів та інших.

За результатами засідання сесії, у тому числі, щодо перерозподілу коштів, депутати прийняли відповідні рішення.

Запорізькі роботодавці спрямували на соцзахист понад 2,8 мільярда єдиного соціального внеску

2 мільярди 811 мільйонів гривень – таку суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перерахували запорізькі платники за дев’ять місяців поточного року. Рівень очікуваних надходжень перевищено на 94 мільйони.

Як відзначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, суми сплати ЄСВ зросли в усіх районах м. Запоріжжя та області у середньому, на 3,5 відсотка.

Перевиконання індикативних показників надходжень зумовлено, передусім, змінам законодавства щодо зниження базових ставок ЄСВ, що дозволило зменшити навантаження на фонд оплати праці та детінізації ринку праці. Про це свідчить і статистика і твердження самих запорізьких роботодавців, зокрема, під час зустрічей із керівництвом фіскальної служби, – підкреслив Олексій Кавилін.

Лідерами зі сплати ЄСВ у регіоні залишаються підприємства енергетики, промисловості, державного управління та оборона галузь.

У територіальному розрізі найбільші суми забезпечили страхувальники Вознесенівського району м. Запоріжжя, сплативши 470 мільйонів, м. Енергодар – 341 мільйон, мелітопольські платники спрямували 288 мільйонів, Олександрівського району – майже 223 мільйони, Дніпровського району – 197 мільйонів, Шевченківського району – понад 190 мільйонів, м. Бердянськ та району – 176 мільйонів.

Зазначимо, з 1 січня 2016 року фактичну ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зменшено з 38% до 22%. Мінімальний страховий внесок для фізичних осіб-підприємців розраховується за ставкою 22 відсотки з мінімальної заробітної плати. Крім того, з доходів працівників відмінено справляння внеску, а також збільшено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму.

Запорізькі підприємства перерахували на очищення довкілля 135 мільйонів гривень

У Запорізькій області нараховується понад 2600 підприємств, що сплачують екологічний податок (без урахування суб’єктів господарювання Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). З початку року вони спрямували до бюджетів усіх рівнів 135,5 мільйона гривень екоподатку, що на 45,7 мільйона більше, ніж за 9 місяців 2015 року.

Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, найбільші суми надійшли до місцевих бюджетів – понад 108 мільйонів, решта – 27 мільйонів сплачено до держбюджету.

Сплата екоподатку є важливим джерелом поповнення скарбниць Запорізького регіону, адже від цього залежить, скільки коштів буде виділено з бюджетів на вирішення тієї чи іншої програми з очищення навколишнього середовища та інших проблем, пов’язаних із екологією, – підкреслив керівник фіскального відомства.

Традиційними лідерами зі сплати цього платежу до бюджетів своїх територій є підприємства м. Енергодар, які перерахували 84,5 мільйона гривень, платники Запорізького району забезпечили 12,1 мільйона, м. Запоріжжя – 4,2 мільйона, Якимівського та Мелітопольського районів, відповідно, по 1,5 мільйона, 1,4 мільйона сплатили суб’єкти господарювання Бердянського району.

Зазначимо, платниками екологічного податку є підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водні об’єкти, розміщують їх на власних територіях або утворюють радіоактивні відходи.

Громадянин Туреччини намагався нелегально провезти $800

У міжнародному запорізькому аеропорту під час проведення митного контролю рейсу “Анталія – Запоріжжя” один із пасажирів обрав спрощений варіант проходження митних процедур. При проходженні “зеленого коридору” він заявив митникам, що не має при собі та у власному багажі предметів, які підлягають письмовому декларуванню, а також заборонених або обмежених до ввезення.

Натомість у ході огляду особистих речей у громадянина Туреччини митники виявили 800 доларів США або 20,7 тисячі гривень за курсом НБУ. Про ці гроші він не заявив ані в письмовій, ані в усній формі.

За даним фактом Запорізькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками, передбаченими ст. 471 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучено митницею. За незаконно провезені долари порушнику доведеться ще сплатити 1700 гривень штрафу, адже санкція цієї статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію предметів правопорушень.

Нагадаємо, згідно із законодавством фізична особа – нерезидент має право вивозити в Україну готівку в сумі,що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Податкова консультує:

Чи може фізична особа, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю, бути зареєстрована підприємцем?

      Відповідно до ч. 3 ст. 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (ч.4 ст.35 ЦКУ).

Продаж інваліду путівки на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України здійснюється без нарахування ПДВ

Від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів.

Отже, операції платника ПДВ (у тому числі закладу санаторно-курортного лікування) з продажу фізичним особам віком до 18 років, інвалідам та дітям-інвалідів путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України звільняються від оподаткування ПДВ тобто нарахування ПДВ за такими операціями не здійснюється.

Таким чином, при продажу інваліду путівки на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України, сума ПДВ не включається закладом санаторно-курортного лікування – платником ПДВ до вартості такої путівки, і як наслідок, інвалід оплачує лише фактичну вартість путівки без додаткового нарахування ПДВ на її вартість.

Зазначена норма передбачена п.п. 197.1.6 ст. 197 Податкового кодексу України.

Якщо фінансова звітність не виправляється, то повторно подавати її разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток не потрібно

Платник податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подає квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Малі підприємства – платники податку на прибуток подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України).

У разі виправлення помилок у фінансовій звітності підприємство керується П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом МФУ від 28.05.1999 № 137.

Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності.

При цьому, у разі якщо показники фінансової звітності, що була подана з декларацією з податку на прибуток за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом з уточнюючою Декларацією повторно не подається.

Неповернення при звільненні спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту, строк використання яких не настав, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник, який припинає трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу і оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена пп.165.1.9 ст.165 Податкового кодексу України.

У разі внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення “скасовуюче” і одночасно повідомлення “початкове”

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:

“початкове” – подання інформації про прийняття працівника на роботу;

“скасовуюче” – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу “скасовуюче” з помилковими даними і одночасно повідомлення типу “початкове” з правильними даними.

Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.

Оновлено перелік реєстраторів розрахункових операцій

ДФС України наказом від 28.09.2016 N813 затвердила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена. 

До нього увійшло 145 моделей касових апаратів. Вони відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів фіскальної служби в електронній формі.

З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби:  sts.gov.ua/реєстри/Державний реєстратор розрахункових операцій/.

При цьому, наказ ДФС від 16.06.2016 N535 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій” втратив чинність.

Нужно ли отражать в форме № 1ДФ сумму алиментов, удержанных с заработной платы работника?

 В отчете по ф. № 1ДФ указываются суммы дохода, начисленного (выплаченного) в пользу налогоплательщика – физического лица, и суммы удержанного и/или уплаченного налога (п. 1.2 Порядка заполнения и представления налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу физических лиц, и сумм удержанного с них налога, утвержденного приказом Минфина от 13.01.2015 г. № 4, далее – Порядок № 4).

Поскольку для работника алименты являются одним из видов удержаний из заработной платы, а не доходом, поэтому такие удержания в форме № 1ДФ не отражаются. Суммы дохода работника – плательщика алиментов показываются в отчете в начисленной сумме, без вычета суммы алиментов.

Невзирая на то, что источником выплаты алиментов в пользу их получателя является работник, а не работодатель, последнему все же нужно зафиксировать такую выплату в форме № 1ДФ. Эта обязанность предусмотрена Порядком № 4.

Таким образом, алименты, которые выплачиваются налогоплательщику по решению суда или по добровольному решению сторон, отражаются в налоговом расчете по ф. № 1ДФ под признаком дохода «140». При этом в графе 2 ф. № 1ДФ необходимо указать идентификационный номер получателя алиментов.

Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ?

      Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зокрема:
у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Які юридичні особи є великими платниками податків відповідно до норм ПКУ?

    Відповідно до пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 р. I Податкового кодексу України великий платник податків – юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 12 млн. грн.

Чи може суб’єкт господарювання подавати до контролюючого органу в електронному вигляді заяви за ф.№1-ОПП, ф.№5-ОПП, ф.№8-ОПП та повідомлення за ф.№20-ОПП?

     Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за ф. №1-ОПП, ф. №5-ОПП, ф. №8-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», не передбачено.

Чи необхідно новоствореній юридичній особі, яка не є платником ПДВ, після проведення державної реєстрації подати до контролюючого органу заяву за ф. № 1-ОПП з інформацією про головного бухгалтера?

     Після проведення державної реєстрації новостворена юридична особа, яка не є платником податку на додану вартість, подає до контролюючого органу заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Яким платникам податків контролюючий орган видає довідку за формою № 4-ОПП?

      Довідку за формою № 4-ОПП отримують фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), юридичні особи (їх відокремлені підрозділи), для яких законом установлено особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі у разі взяття на облік договорів про спільну діяльність, договорів управління майном.

Що вважається відокремленим підрозділом юридичної особи?

      Відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

      Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

      Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Який строк дії довідки за ф. №4-ОПП та коли вона втрачає чинність, яка видається самозайнятої особі при взятті на облік в контролюючому органі?

     Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні у контролюючому органі.

В який термін самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних?
Самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

      Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.