Наша перемога кується в тилу!

0
5

Доброго, мирного дня, шановні читачі «Пологівських вістей»! Ми всі пишаємося героїчними вчинками наших воїнів-захисників, а вони щасливі від проявів жертовності й відданості коханих, рідних і друзів, завжди дивуються і радіють безкорисливій допомозі. Саме про це я пишу сьогодні.IMG_0036-1

Світ вкотре упевнився в героїзмі народу і воїнів України. Багато ветеранів АТО, в тому числі й пологівців, після тяжких поранень, навіть з протезами повернулися в зону АТО воювати. Вони ціною своїх життів і здоров’я 24 години на добу гордо дивляться смерті в очі, захищають нас, наших дітей і онуків від війни, розрухи, голоду і російського рабства. Тому ми з Павлом, як і інші волонтери, продовжуємо їздити до військовослужбовців у зону АТО. Допомагають нам у цьому меценати, яких у Пологівському районі немало.

Тиждень тому до мене звернулася Вікторія Павлівна Осадча. Думав, вона, як завжди, попросить доставити якусь посилку для чоловіка, який, відслуживши рік у зоні АТО, знову пішов служити. Але розмова з нею цього разу була інша. Вікторія Павлівна попросила відвезти її до чоловіка. Виявилося, що у подружжя Осадчих 23 річниця подружнього життя. Як розповіла жінка, кожного року цей день вони проводять разом, тому так прохала їй допомогти зробити сюрприз коханому. Не допомогли ні вмовляння, ні аргументи, що там небезпечно, що можуть обстріляти в будь-який момент. Та і дорога дальня. Проте Вікторія не здалася.

Вирушили в дорогу утрьох. Добралися до підрозділу, де служить чоловік пологівчанки Олексій. Його побратими з радістю зустріли нас, привітали подружжя зі святом. Душевність, ніжність цієї зустрічі пройняли усіх нас до глибини душі.

Командир Олексія подякував Вікторії Павлівні і нам за такий сюрприз. Він сказав, що після таких зустрічей у воїнів просто вибух емоцій. Вони готові руками і зубами рвати ворогів.

До речі, серед таких же сміливих і відважних дівчат, наших чарівних землячок, котрі їздили до своїх чоловіків або в якості волонтерів на передову, Тетяна Анатоліївна Кальченко, Ольга Іванівна Павлюк, Ірина Григорівна Півень та інші. Я впевнений, доки в Україні живуть такі героїчні воїни, хоробрі і відважні дівчата будь-якого віку (бабусі, мами, дружини, сестри і донечки), меценати, активісти, волонтери і патріотично виховані діти, ніякий ворог не зможе перемогти українців.

Цього разу ми побували у двох військових підрозділах, які базуються у Майорську та Луганському. Доставили воїнам все те, що їм передали рідні та друзі. Завдяки небайдужим людям нам вдалося відвезти нашим захисникам холодильник. Зібрали 1500 гривень, на які закупили газовану воду, каву, цигарки, олію, огірки, помідори, кавуни. Пологівські підприємства передали хлопцям скоби, цвяхи, плівку перекриття бліндажу передала підприємець Світлана Вікторівна Огієнко. Як завжди, захисники дуже вдячні за таку допомогу землякам, рідним і друзям. Окрема подяка меценатам – Олегу Івановичу Чуприні, Віталію Анатолійовичу Кириченку, Олегу Васильовичу Закарлюці, Андрію Івановичу Чеберку, Вадиму Вікторовичу Степурі. Наші захисники – земляки Валерій Орловський і Олексій Осадчий – для музею передали артефакти війни.

З повагою волонтери: Анзор Сарішвілі та Павло Бабич. Фото з архіву волонтерів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут