Оксана Анатоліївна БОЙКОВА

рекламний менеджер, журналіст.
9 Червня 2016 Місто 306  0 

А як там, за 530 кілометрів від Поліг, живуть люди?


Hg2y9OLQjYI

Коли живеш постійно в одному ритмі, знаєш те, чого очікувати завтра, через тиждень… звикаєш до такого стану речей. Але всім нам просто необхідно знайомитись з новими людьми, переймати у них досвід, ділитися своїми здобутками.

Так, нещодавно у рамках проекту для журналістів «Схід і Захід разом – простір діалогу» мені випала чудова можливість поближче познайомитися із життям сумчан. Проект реалізувався у рамках польсько-канадської Програми підтримки демократії. Десять журналістів із різних куточків України з’їхались на тижневе стажування до Сум, щоб перейняти їхній досвід, дізнатися, чим живе область, як люди проводять своє дозвілля, як покращують своє життя. І, знаєте, мене в цьому місті здивувала та захопила громадянська позиція людей. Але про кожен із напрямків діяльності по порядку.

Студенти знають і борються за свої права!

Активна молодь, яка хоче змінювати життя на краще, створила «Студентське братство Сумщини» у 2004 році. Саме тоді студенти розпочали справжню революцію. Вони були проти об’єднання 2 університетів в одне ціле. Сотні студентів пішки пішли до Києва відстоювати свої інтереси. Врешті, тодішній Президент Л.Д.Кучма свій указ відмінив – студенти перемогли. З того часу про їхній потужний рух відомо у всій області. Вони молоді, амбіційні знають свої права та обов’язки і чітко їх дотримуються. За час існування організації студенти  провели безліч проектів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності студентів у різних сферах життя. Вони вже провели Всеукраїнський форум студентського самоврядування, Школу особистості, Літню школу та Форум ідей #Компот.

Громадські фонди не випрошують гроші, а самостійно їх заробляють!

Досить інформаційно насиченою видалась зустріч із громадським фондом «Суми». Існує він лише півтора року, але прикладом може слугувати багатьом. Громадський фонд на відміну від неформальних волонтерських груп звітує не тільки перед громадою, але і перед державою. На початку своєї діяльності Правління фонду вирішило, що буде утримувати на адміністративні витрати 2% з коштів, що надходять на їхній рахунок, а не 20%, як інші. Громадські фонди грошей ні в кого не просять, а намагаються їх заробити самостійно. Вони постійно організовують благодійні концерти, аукціони та ярмарки. У 2015 році Фонд отримав унікальний досвід адміністрування коштів, переданих на умовах довірчого управління. 4 мільйони гривень виділило одне Акціонерне Товариство, як цільову безповоротну фінансову допомогу для потреб армії.

IMG_20160517_115448

Для забезпечення прозорості використання коштів було створено спостережну комісію з сумських журналістів, а всі банківські операції з рахунку оперативно оприлюднюються в Інтернеті. За час свого існування вони допомогли пораненим сумським бійцям. У січні 2015 року група волонтерів Фонду започаткувала програму «Авто для Ато». Активно працює програма «Збери аптечку для солдата». Собівартість «натівської» аптечки складає 100 доларів. Волонтери Фонду передають аптечки сумчанам, які знаходяться у зоні конфлікту, а ті, повернувшись додому, знову віддають їх у Фонд. Там їх доукомплектовують і знову відправляють на фронт. Юридично і психологічно допомагають сім’ям героїв. У цих людей ще багато запалу та планів. Здається, що саме з таких необхідно брати приклад!

Мати 28 дітей!

Шокуючою видалась зустріч із керівником Сумської обласної громадської організації сімейних дитячих будинків «Калинове гроно» Галиною Сіліванською. Саме ця жінка одна із перших в Україні стала мамою в дитячому будинку сімейного типу. У неї 4 власних дітей та 24 вона взяла під свою опіку.

DSC09103

Зараз усі вони вже дорослі. Розлетілись по всьому світу. Є й такі, які стали монахами. Жінка все своє життя присвятила дітям. Вони на неї чекали вдома, і на роботі також доводиться працювати з багатодітними сім’ями. Допомоги ні від кого не чекала раніше, не очікує й зараз. Власними силами ставила на ноги дітей. Сьогодні ж жінка радіє посмішці 19 онуків,на жаль, декого з них вона рідно бачить, бо живуть далеко за кордоном.

Конотоп – гостинне місто

Насиченим та цікавим видався день у Конотопі. Такої гостинності я вже давно не зустрічала. Нас особисто зустрів міський голова Артем Семеніхін, який провів засідання круглого столу з представниками конотопських ЗМІ, громадськими організаціями та представниками органів місцевого самоврядування.

DSC08414

З хлібом-сіллю зустрічали нашу делегацію на фестивалі української кухні. Вперше у Конотопі проводили й захист проектів інститутів громадського суспільства, де ми також були присутні. Усі громадські фонди та організації, які існують більше 2 років, могли захистити свій проект, а міська рада на це виділила кошти.

5 днів пролетіли, як одна хвилина. За плечима залишився досвід, враження та емоції.

О. Бойкова


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.