31 Березня 2016 Район 492  4 

Сумний “безавтобусний” час у Басаньській школі


Шкільний автобус не привозить учнів до школи і не розвозить їх по домах з 10 березня. Спочатку була надія, що він відновить щоденні рейси після весняних канікул. Але канікули закінчились, а шкільного автобуса на вулицях Басані та Ульянівки ми не побачили. Деякі діти не можуть дістатися до школи і ось уже який день пропускають уроки. А дехто розуміє, що вчитися все-таки треба, і вирішує цю проблему самотужки. Кореспондент шкільної газети “Паросток” Таня Силенко живе у Ульяновці. Вона розповіла, як приїздить до школи, і дізналася, як інші учні дістаються до школи у цей сумний «безавтобусний» час.   

17-500x375

До школи добиратися, звичайно, дуже тяжко. Але я розумію, що вчитися необхідно. Адже я навчаюся у 9-му класі, тож треба готуватися до ДПА. Саме результати ДПА вплинуть на моє подальше навчання і я остаточно визначусь, де я буду його продовжувати. Та й про середній бал свідоцтва теж не варто забувати. До канікул до школи мене привозив тато на власній машині, але для нашої сім’ї це надто дорого. Назад я їздила рейсовим автобусом. Але від зупинки до мого дому ще треба йти п’ять кілометрів. Усі учні думали, що після канікул нас буде підвозити шкільний автобус, але надії не справдилися. Тоді я вирішила їздити автобусом, що возить моїх сусідів на роботу до товариства «Романцови і К». Автобус не пристосований для перевезення дітей, але що робити? Звичайно, без автобуса дуже тяжко. Ми навіть думали зібрати гроші на пальне, щоб нас возили до школи, але нам пояснили, що з дітей збирати кошти не можна. А як дістаються до школи інші учні? І що вони про думають про ситуацію, яка склалася? Пропоную їхні відповіді.

Аня Ляшова, 9-й клас. Дуже обурена відсутністю автобуса. У школу їду автобусом, який звозить працівників ТОВ «Романцови і К». Він їде дуже рано, але іншого виходу немає. Живу від школи за вісім кілометрів.

Владислава Дяченко, 9-й клас. Живу в Басані. Відстань від мого дому до школи – десять кілометрів. У школу мене привозить тато на машині. Назад іноді забирають батьки, а іноді їжджу рейсовим автобусом. Квиток коштує чотири гривні.

Діма Сайгак, 5-й клас. Живу в Ульяновці. До школи мене возить тато на власному автомобілі. Він везе мене, мого брата Колю, Сашка і Каріну Табарних, іноді Марину Поду. Він заїжджає по нас, коли їде з роботи. Працює тато у ТОВ «Аванте». Сашко Табарний чекати не хоче і їздить автобусом Григорівка – Пологи, платить за проїзд п’ять гривень.

Женя Силенко, 5-й клас. До школи мене привозить мама на машині, тому що не їздить шкільний автобус. Усі діти добираються або на рейсових маршрутках, або ходять пішки. Дехто їздить велосипедом. Мамі не подобається возити мене щодня до школи, тому що бензин коштує дорого. Інколи ми підвозимо до школи учнів 9-го класу Колю Демченка, Віталія Волика, Сашка Ємця і Ігоря Цисаря.

Анжеліка Діденко, 7-й клас. До школи приїжджаю на робочій машині, яка збирає робітників. Назад їду або цією ж машиною, або рейсовою «газелькою», але тоді доводиться раніше йти з уроків.

Я попрохала прокоментувати ситуацію, що склалася зі шкільним автобусом, директора школи Станіслава Володимировича Хижняка.

– Підвезення дітей шкільним автобусом не відбувається через відсутність дизельного палива. Така ситуація триватиме до першого квітня. Пологівський районний відділ освіти зможе здійснити закупівлю дизельного палива для шкільних автобусів після того, як Басанська сільська рада перерахує кошти на рахунок відділу освіти.

Ну що ж, почекаємо до першого квітня. Про відновлення роботи шкільного автобуса повідомимо на сайті газети.

Ситуацію вивчала Тетяна Силенко, учениця Басаньської школи.

Джерело: http://www.parostok.net


  1. Анонім сказав:

    Зі слів директора можна зробити висновок, що винуватцем у цій ситуації є сільська рада, що не відповідає дійсності. Так хто ж винен? Може хай журналісти “Паростка” спитають відділ освіти, чи адміністрацію? Діти не підвозяться по всьому району, а всі роблять вигляд, що нічого не відбувається. Чому не закупили пальне вчасно, чому порушується закон? Когось це цікавить?

    • Керівник шкільної газети сказав:

      Шкільний журналіст звернувся за роз’ясненням до керівництва школи. Журналісти “Паростка” – це не дорослі люди, це діти 10 – 15 років. Ви вважаєте, що саме вони повинні звертатися до районного керівництва? А більше нікому? Матеріал написаний для шкільної газети, як можемо, так і вирішуємо цю проблему. До речі, автобус вийшов у рейс, хоча й їздить за скороченим маршрутом. Спасибі Анонімному за пораду: якщо автобуса знову не буде, діти звернуться до районного керівництва. А тільки чому цього не зробили дорослі журналісти?

      • Гол. редактор сказав:

        Шановна Ларисо Яківно! Ви молодці, що порушили цю проблему на сторінках своєї газети, про такі факти не потрібно замовчувати. Ми готуємо матеріал до друку, він вийде цього тижня.

  2. Анонім сказав:

    Так я ж за те. Вашій газеті тільки дякувати треба, що озвучили цю проблему!!!!! Молодці!!!!!! Може б ще й за скороченим маршрутом без Вас не виїхали.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.