9 Березня 2016 Район 643  1 

Кава під дощем або подорож до Львова з користю та приємністю


В останні передноворічні дні 2015 року я просто заморочила голову своїм мамі і таткові : «Хочу розпочати новий 2016 рік з подорожі до Львова! Що то за місто, адже то не Запоріжжя і не Бердянськ? Та й потягом ніколи ще не мандрувала…Мамо, а може там якийсь конкурс буде, то поспіваю, позмагаюсь заодно!».

IMG_8533

І ось все влаштовано: квитки куплено, знайшовся й конкурс дитячої творчості під назвою «Зоряний Лев». Кілька днів активних репетицій – концертні костюми у валізах! До харчування не вибаглива – три види соків, солодкі домашні млинці та горіхи. Їдемо!

І що з самого початку було?

Коли розташувалися в купе, мені там дуже сподобалось: було тепло й затишно, а за віконцем мерехтіли станції та міста. Мені відразу ж захотілося на верхню полицю, я й незчулася, як там опинилася. І тут казус – назад ніяк! Я розплакалась, бо трохи злякалася, а мама маленького зросту… Довелося просити про допомогу, знайшовся високий дядя та й зняв мене з полиці.

А у Львові ж як?

Ось і вокзал Львова. Потім трамвай до місця проживання. «Куди ж нам далі?»,– запитуємо у дівчат-перехожих. «А он «тудою», ми вам, пані, «зара» покажемо»,– відповіли нам.

Поки ми дійшли до центру , дуже багато церков відвідали. І в кожній лунають дзвони, їхні голоси різні, якщо прислухатись. А вулиці всі вимощені камінчиками чистими, зовсім сміття ніде немає.

Аж ось і площа «Ринок» – серце кави й шоколаду та ще й пряників різних. Ото вже посмакували! Намагалися завітати у кожну кав’ярню, вони теж всі різні, оригінальні. Так, у одній з кав’ярень «на французький манер» нашу увагу привернула красива, ошатна бабуся років 85, яка сиділа за окремим, найкращим, столиком і нічого не замовляла, а тільки споглядала за всіма. Ми поцікавились у юнака, який нас обслуговував, чи можемо замовити для тієї бабусі щось солоденьке, може в неї немає можливості? На що юнак нам відповів: «Що ви, пані, не переймайтеся, то господиня цієї кав’ярні».

Враження від фестивалю – незабутні

Особливо вразило відкриття фестивалю на базі готелю «VOLTER». Я потоваришувала з ведучим, він сподобався усім нам тим, що влаштував у величезному залі для учасників фестивалю «флешмоб» та дискотеку. Ми вигукували назви своїх рідних міст: Київ. Слов’янськ, Попасна, Полтава, Львів, Бровари, Лозова, Ужгород, Пологи!…

Який же конкурс без журі? Це люди, які вміють співати, танцювати, грати різні ролі. Вони поцікавились, що означає моє прізвище і я сказала, що Закарлюка – це козацьке прізвище. Мабуть, так називали козака, який писав літери із закарлючками.

А ще членам журі сподобався мій сценічний образ. Поцікавились, чи й справді я «отличница»? Вони побажали мені випробувати сили у театральному жанрі.

У гала-концерті фестивалю було дуже мало номерів. За 10 хвилин до початку концерту по рації прозвучало: «Під четвертим номером Аріна Закарлюка, «Отличница». Де ви?» Ми з мамою миттю опинилися на сцені, а треба було ще й коси заплести!

Вже й у гала-концерті виступила, а про результати конкурсу ніякої інформації. І ось, нарешті! Так несподівано це ще ніколи не відбувалося, адже і в Бердянську була, де зайняла друге місце. А тут диплом першого ступеня, приз та медаль! Я плакала від радості на сцені, аж черевик загубила, а мама – за кулісами, а Валя у залі (ми втрьох їздили).

Про свою перемогу я відразу ж повідомила Наталії Гівіївні, рідним і знайомим у Пологи, Бердянськ та Гуляйполе.

Ще дещо про Львів

Як побачила ковзанку під відкритим небом, відразу ж захотілося покататись на ковзанах. Спершу потихеньку, потихеньку, а потім і вісімку намалювала. Це біля центральної ратуші з годинником. Я годину каталася на ковзанах під дощем. Дуже захоплююче! А вже треба на вокзал бігти. Тож, прощальна кава. Вона так і називалася: «Коли паде дощ…».

Повертаємось додому

Коли сідали у потяг Львів-Запоріжжя, я розплакалась, адже мені дуже сподобалось усе, що зі мною відбулося у Львові. Не хотілося від’їжджати.

А у Запоріжжі нас тато зустрів з тюльпанами і улюбленими ляльками «Лала-лупсі».

 

А.Закарлюка,

вокалістка районного Будинку культури


  1. Зоя. сказав:

    У талановитих батьків- талановиті діти. Так і повинно бути. Молодець. так тримати!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.