21 Березня 2016 Район 320  0 

Даша Лебідь: «Вдячна Богу, що народилася в Україні»


2Даша Лебідь має не лише крилате прізвище. Усі, хто знайомиться з її творчістю, переконуються в тому, що у дівчини і душа крилата. Вона закінчила Басаньську школу у 2010 році. Навчання у школі поєднувала з навчанням у Пологівській школі мистецтв.

Мріяла поступити до Дніпропетровського театрально-художнього коледжу, щоб навчатися живопису, але не вийшло. Зараз навчається заочно у Запорізькому національному технічному університеті на психолога і працює у Тарасівській і Шевченківській школах, навчає діток усьому, що вміє сама. А вміє вона дуже багато. Про своє захоплення мистецтвом Даша Лебідь розповіла кореспонденту газети “Паросток”  Даші Островерх:

– Улюблених робіт у мене немає і не можу виділити якусь конкретну, адже в кожну вкладаю частинку своєї душі, емоцій та тепла. Кожну деталь пропускаю через себе і роблю з особливими почуттями. Особливе задоволення приносять мої вироби та малюнки на українську тематику. Дуже вдячна Богу, що народилась в Україні. Ніщо не плекає вухо так, як наша рідна наймилозвучніша мова, що звучить в матусиній пісні. Немає для моїх очей нічого теплішого і милішого, аніж усмішки справжніх патріотів – малечі у вишиванках та віночках. Ніщо так не радує душу, як квітучі маки та волошки, в яких і наша воля, і широкі небесні простори. Ось в таких дрібничках і є вся наша українська душа. А свою душу я намагаюсь показувати через свої вироби. Напевне, тільки в них справжня я. Роботи у мене надовго не затримуються, чудово розходяться в якості подарунків для друзів та рідних, і ще є багато замовлень. Деякі мої подарунки на українську тематику поїхали за кордон – до Росії, Фінляндії, щоб і там знали наших.

Одна з найбільш відомих робіт Даші Лебідь – розмальований постамент на в’їзді до Тарасівки. Колись на цьому постаменті тримався великий напис «Колгосп «Росія». Даша розповідає:

– Поновити постамент мені запропонували директор Тарасівської школи та голова Тарасівської сільської ради. З величезною цікавістю взялась за цю справу, розробила український дизайн. Головною мотивацією для мене стало підняття патріотичного духу наших людей. Я вважаю, що ми маємо пишатись своєю країною та нашим мужнім та незламним народом. Особисто я намагаюсь проявляти свою любов та повагу до Батьківщини через мистецтво. Розмальовувати постамент було нелегко, це були три дні, проведені під палючим сонцем. Але наснаги та сили додавали школярі, які кожну перерву приходили до мене з сяючими очима, співали українських пісень та з радістю долучались до моєї роботи.

Дякуємо Даші за щиру розповідь і за її життєрадісні роботи. Бажаємо щастя і натхнення тобі, талановита дівчино з крилатою українською душею!

Джерело: http://www.parostok.net

 

 

 


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.