Лідія Іванівна СЛАБИШЕВА

завідуюча відділом листів.

Микола Михайлович ДРЮЧЕНКО

фотокореспондент, член Національної спілки журналістів України.
8 Лютого 2016 Район 733  10 

Чи заживе село по-новому?


Чубарівці завжди бурхливо реагують на зміни, що відбуваються в суспільстві.

Активно відреагували і на перейменування назви села та його вулиць, яке вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

IMG_6233

Позаминулої п’ятниці в місцевому Будинку культури відбулися громадські слухання, на яких селяни перейменували вулиці, що носили імена громадських діячів тоталітарного режиму, а також вирішували долю погруддя В.Я.Чубаря. У селі перейменуванню підлягало вісім вулиць, у Балочках – одна.

Ще до початку слухань кілька осіб мене запевняли, що слід чекати гострих дискусій, коли мова зайде про перейменування села, вулиць, названих в честь земляка, та демонтаж його погруддя.

Але прогнози не справдились. Назви вулиць в селі давно обговорили, подали пропозиції, по деяких навіть були варіанти. А село, як з’ясувалося уже на зборах, перейменували ще у листопаді в Федорівку.

Вірніше, повернули йому початкову назву, тобто, ім’я першого поселенця. І ось тут присутні, дійсно, загаласували, що з ними не порадились, що увіковічнили людину з недоброю славою. Мовляв, жорстоким був, а коли розбагатів, не дуже жалував простих людей.

Щоб утихомирити присутніх, головуючий на зборах В.І.Черноус пояснив, що рішення приймали дуже швидко, бо підпирали строки. Інакше, згідно із Законом, якби до 21 листопада не перейменували село на місці, це зробили б у облдержадміністрації або аж у Верховній Раді. Почувши це, федорівці вгамувались і невдовзі стихли. Піднімати галас, коли справу зроблено, не мало уже сенсу. Проте, як кажуть, образа залишилась. По закінченні слухань я спілкувалась з місцевим жителем В.І.Шаламовим. Говорили на зовсім іншу тему, але він повернув мене до зборів:

– Невже й справді ще з листопада в села нова назва – Федорівка? А я хотів запропонувати свої варіанти, може, якийсь з них людям і сподобався б: Гайчурівка – від назви річки Гайчур, яка розділяє село на дві частини, або Гаєвка – на честь колишнього мого вихованця, спортсмена Романа Гаєва, переможця європейських та світових змагань. Він жив у нашому селі і зробив у ньому свої перші кроки в спорті.

Та повернемось до слухань.

– Щоб не виникло подібних претензій до перейменування вулиць, ми й зібрали вас, щоб порадитись і прийняти  спільне  рішення, – виправдовувався новий голова.

Людям, напевне, сподобався такий підхід, бо до обговорення назв вулиць поставились серйозно і з розумінням, що перейменовують їх не на рік і не на два. Назви обирали нейтральні, аби ніхто з подальших поколінь цим вже не займався. Отож вулицю колишнього командарма  Пархоменка нарекли Українською, Жовтня – Новою, Пролетарську – Зеленою, ту, що носила ім’я всеросійського старости Михайла Калініна – Дружби, свого земляка В.Я.Чубаря – Центральною, соратниці по партії і дружини В.І.Леніна Н.К.Крупської – Чарівною. Вулицю, названу на честь вождя світового пролетаріату В.І.Леніна, в колишній Чубарівці перейменували в Шкільну, а в Балочках – у Миру. Вулицю Артема, по якій розташований аграрний ліцей, директор закладу А.В.Зелєнцов запропонував назвати іменем Корфа, барона Миколи Корфа, відомого в позаминулому столітті просвітителя, учителя і громадського діяча, котрий дбав, щоб освіту могли отримати і діти бідняків. Але, на жаль, прожив він небагато. В пам’ять про вчителя його друзі вирішили спорудити школу. А де саме, мав визначити конкурс, який оголосили в десяти повітах. Перемогли в ньому меценати Федорівки, котрі пожертвували найбільше коштів. На спорудженій будівлі зробили позначення «Школа імені Миколи Корфа». З установленням радянської влади напис зруйнували, але школа залишилась.

Згодом в її стінах містився шовківницький технікум, пізніше сільськогосподарське училище. Керівник ліцею запропонував одну із сільських вулиць назвати іменем відомого поета-земляка Василя Моруги. Ніхто з присутніх і не заперечував, але в ході обговорень назв для інших вулиць пропозиція якось загубилася, забулась.

– А чи можна не перейменовувати вулиці взагалі? – поцікавився хтось у головуючого.

– Закон таких випадків не передбачає, – відповів голова. – Хочемо ми цього чи не хочемо, а до 21 лютого всі вулиці, населені пункти, що містять назви органів влади, імена діячів, події чи пам’ятні дати, пов’язані із тоталітарним культом, повинні бути перейменовані. Якщо цього не зробимо ми, це зроблять за нас.

Людей також цікавило, чи потрібно після перейменування населеного пункту, вулиць терміново вносити зміни в паспорт?

– За чинним законодавством негайно бігти в паспортні столи немає потреби, зміни можна внести під час вклеювання нової фотокартки чи зміни місця проживання. Державне мито за штамп з новою адресою і реєстрацію коштує 85 коп., –  роз’яснив В.І.Черноус.

Принагідно додам також (про що вже не раз писала районна газета), що документи на будинки, земельні ділянки та інше майно, в яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни в них потрібно буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати їх чи інше майно в спадщину. У документах, які будуть оформлятися на нового власника, вже буде зазначено нову назву вулиці. На вартості послуг нотаріуса це ніяк не відіб’ється: покупець і продавець заплатять рівно стільки ж, скільки заплатили б нотаріусу, якби назва вулиці не змінювалося.

У власників автомобілів також немає причин для занепокоєння. Перейменування вулиці не є підставою для обов’язкової перереєстрації транспортного засобу та внесення змін до техпаспорту автомобіля. Власник зможе зробити це, коли буде продавати, дарувати або ж іншим способом відчужувати свій автомобіль. На вартості процедури перереєстрації це додатково ніяк не відіб’ється. Єдині, кому потрібно буде внести зміни в статутні документи, це юридичні особи. Проте згідно із законом процедура для них безкоштовна, їм не потрібно буде оплачувати ні адміністративний збір, ні послуги нотаріуса, оскільки обов’язкове нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасовано.

Громаді доведеться погодитись на демонтаж погруддя В.Я.Чубаря й передати його на зберігання. Цього теж від неї вимагає Закон. Хоча підписи, які збирали в селі за демонтаж погруддя, поставили лише одиниці.

На спорожнілому місці були пропозиції увіковічнити погруддя відомого земляка, народного лікаря М.П.Шевченка. В пам’ять про нього закладуть у селі й парк на місці колишньої контори імені Чубаря.

Виходить, що після 21 лютого на батьківщині В.Я.Чубаря уже ніщо не нагадає про нього.

– Я перерив весь Інтернет, щоб хоч щось знайти, чим би його реабілітувати, але нічого не знайшов, – розповідав мені перед початком слухань директор сільського ліцею А.В.Зелєнцов. – Ось тільки одна секретна шифровка, яка показує реальне обличчя нашого знаменитого земляка, котрий заклав першу цеглину в Дніпрогес, відбудував шахти Донбасу. Але заплямував себе кров’ю невинних людей.

«В умовах Західного Сибіру пропозиція ЦК про очищення колгоспів, радгоспів і підприємств від біглих куркулів і кримінальних злочинців є винятково важливою і правильною. За орієнтовними даними, що надійшли від 110 районів, біглих куркулів і кримінальних злочинців налічується 25 тисяч чоловік, з них найбільш ворожими і активними є 6800 куркулів і 4200 злочинців, яких потрібно розстріляти.

Секретар крайкому Ейхе».

Свої «за» під документом поставили Чубар, Калінін і Мікоян. А як стверджують документи,

таких шифровок налічується не менше одинадцяти.

Чи міг він в ті роки висловитись проти? В дослідників сучасного періоду своя точка зору: «Оскільки В.Чубар народився в селянській родині, життя у нього було важке, в той час селянину вкрай важко було вирватися зі свого соціального кола. Можливо, тому стрімка кар’єра, яку він зробив в результаті подій жовтня 1917 року, затуманила його розум, перевернула свідомість. Влас Чубар у 1937-38 роках брав безпосередню участь в “операції по знищенню антирадянських елементів”, відправивши на розстріл тисячі ні в чому не винних громадян СРСР. Це підтверджує оприлюднений архів НКВС. Зокрема, є ряд шифровок за підписом Власа Чубаря, де повідомляється про взяття на облік неблагонадійних громадян “1-ї категорії” і “2-ї категорії”. Зазвичай перше означало розстріл, а друге –арешт».

То чи потрібні нам вулиці, названі іменами людей, які боролись проти української державності, чинили геноцид нашого народу, політичні репресії, створили один з найжахливіших тоталітарних режимів в історії людства? Впевнена, що чубаряни цим не переймались.

Упоравшись з перейменуванням, вони взялися за вирішення поточних питань. Багато хто скаржився на відсутність вуличного освітлення, на розбиті дороги, які добивають багатотонні вантажівки агрофірми «Батьківщина».

Вимагали від неї грошового відшкодування, щоб за цей кошт привести дороги до ладу? Краяни з другої бригади обурювалися відсутністю води у водонапірній башті у літній період, коли агрофірма заправляє свою техніку для хімобробітку полів. Порушили на слуханнях питання розпаювання  сільських земель та інше.

По їх закінченні, зважаючи на кількість сільських проблем,  голова пообіцяв зустрічатись в такій ось обстановці частіше. І повідомив, що першу зустріч із виборцями проведе уже в березні у Балочках.

Може й справді, як пишеться в Законі, позбавившись тоталітарних назв, які гнітили людські душі, усі ми, і в тім числі село, тепер вже Федорівка, заживе по-новому, по-іншому? Поживемо – побачимо.

 

 


  1. Микола Якович Минка сказав:

    ПРАВИЛЬНЕ РЫШЕННЯ ДОРОГІ МОЇ СУСІДИ!!! Я ВПЕВНЕНИЙ, що ФЕДОРІВКУ очікують ВЕЛИКІ ЗМІНИ на КРАЩЕ! ВСЕ це відбудеться дякуючи АКТИВНОСТІ ВАС- жителів ФЕДОРІВСЬКОЇ сільської ради та ВАШОГО сільського голови- ЧОРНОУСА ВОЛОДИМИРА, якого я ОСОБИСТО ДОБРЕ ЗНАЮ, як ГАРНОГО ГОСПОДАРЯ, ГРАМОТНОГО, ПРОГРЕСИВНОГО МИСЛЕННЯ КЕРІВНИКА! Я знаю, що ВОЛОДИМИР ЧОРНОУС НЕ на СЛОВАХ, а НАСПРАВДІ, разом з ВАМИ – ФЕДОРІВЦІ, ВІДРОДЕ РІДНЕ СЕЛО, дійде до кожного з ВАС, НІКОЛИ та НІКОГО з ВАС не ЗАЛИШЕ наодинці зі своїми проблемами та негараздами! ВІРТЕ в НЬОГО та АКТИВНО ДОПОМАГАЙТЕ! УСПІХІВ ВАМ СУСІДИ! ДОБРА та ЩАСТЯ!!!

  2. Анонім сказав:

    Заживуть, заживуть селяни по новому! Скоро. Хіба що не встигнуть…

    • Виктория сказав:

      Поживем увидим, будут перемены к лучшему или нет. Я сомневаюсь. Жаль, что в ВОВ правили коммунисты и Сталин, а не парашенко со своей командой, было бы лучше, как сегодня. Памятники Ленину свалили и сразу работа появилась, пенсии поднялись, зажили в общем.
      Поздоровляю, сала україні!!!!

  3. Учитель сказав:

    Дякую федорівцям за те, що згадали Миколу Корфа та увічнили пам”ять про нього. А ось за Василя Моругу шкода. Чомусь не знайшлося для нього місця на карті села.

    • Валерій сказав:

      в честь Василя Моруги названа вулиця у с. Чубарівка – про це треба знати (хутір Могучий)

      • Учитель сказав:

        Хутір Могучий – то хутір Могучий, а Чубарівка (тепер Федорівка) – то Чубарівка. Скільки тому хуторові залишилося… А у Федорівці вулиця імені Василя Моруги, який навчався тут у школі не стала б зайвою.

        • Валерій сказав:

          Дві однакові вулиці на території Чубарівської сільської ради не можуть існувати, як такої назви “хутір Могучий” уже не існує, а існує вулиця Василя Моруги, поки буде існувати хоч одна хатина на цій вулиці, вона буде називатися в честь нашого земляка-поета

  4. Алексей сказав:

    Это не государство, а СТРАНА ДЕБИЛОВ И ИДИОТОВ!

  5. Александр сказав:

    Типа нам от переименования лучше станет? Я вас умоляю. Как говорится *свинья она и в африке свинья* Не вижу вообще никакого смысла в переименовании села и улиц. У нас от этого зарплаты не поднимутся, жить мы лучше не станем. Это просто очередной политический ход чтоб людям голову забить. А по поводу нового главы сельрады. То тут можно сказать одно – Кто бы не пришел лучше от этого село не станет. Был одни – Осветил себе улицу. Был второй – Проложил себе дорогу домой(на остальные побарабану) Новый чуствую тоже себе замутит асфальт к дому, ато не гоже главе и по кочкам ездить. По поводу агрофирмы и ее грузовых машин которые разбивают дороги, то ничего не изменится. Дадут на лапу(как обычно) и дальше будут ездить по сельским дорогам. Тут еще можно много чего написать и описать про состояние села и как на него нашему руководству *пофиг*. Мне есть с чем сравнивать. Далеко ехать не надо достаточно заехать в Новоселовку. У меня все. Спасибо за внимание. P.S За снос памятника я категорически против, мне плевать что там пишут в интернете кем был В.Я Чубарь я верю только рассказам своих дедушек и бабушек,которые жили тут в военное время и знают что такое голодать и знают кто им привозил зерно. А то что щас пишут в сетях то я это даже и читать не желаю потому все мы знаем как работает – социальная инженерия. Без наших корней и нашей истории мы просто биомусор.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.